МИ  РІЗНІ, МИ РІВНІ.

  16 листопада у світі та в Україні відзначають Міжнародний день толерантності.Цей День був запропонований у 1996 році Генеральною Асамблеєю ООН. Таке рішення було ухвалено у зв’язку з проведенням у 1995 році Року ООН, присвяченого толерантності, який був проголошений Асамблеєю в 1993 році з ініціативи ЮНЕСКО.

   Нагадаємо, що 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У ній ідеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

   Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

   Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

   У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.  

   ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй, адже принципи толерантності мають закладатися ще в дитячому віці.

 

ЦЯ МОВА, ДЛЯ МЕНЕ, ЯК МАТИ ЄДИНА

 9 листопада наша країна відзначає День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом Президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997 року.

         Також за православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.

        Українська мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

        Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об'єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

Ми ж сьогодні пропонуємо нашим користувачам взяти участь у мовознавчій онлайн-вікторині «Як добре ви знаєте українську мову?»  

Мета: формувати розуміння того, що українська мова- наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про виникнення української писемності, красу і багатство української мови; розвивати пам’ять, швидкість мислення, увагу, спостережливість, кмітливість; виховувати любов до рідної мови, бажання глибше вивчати її.

    А також пропонуємо вашій увазі тематичну книжкову виставку, присвячену Дню української писемності та мови. Створена виставка допоможе нашим читачам глибше пізнати історію рідної мови, дасть змогу більш детальніше вивчити нашу мову.           

Вікторина « Як добре ви знаєте українську мову?»

          1.Скільки слів має сучасна українська мова?

        1) близько 320 тисяч;

        2) близько 260 тисяч;

        3) близько 180 тисяч;

2. Яка найменша одиниця мови?

                 1) звук;

                 2) слово;

                 3) речення;

 3. З якої літери починається найбільше слів в українській мові?

        1) П;             2) Б;             3) С;

 4. Найменше вживаною є літера:

                  1) Ф;                    2) Я;           3)Х;      

           5. Скільки літер в українській мові?

                  1) 32;                   2) 29;                   3) 33;

           6. Як називається розмова двох осіб?

                  1) монолог;

                  2) діалог;

                  3) епілог;

            7. Як називаються слова з протилежним значенням?

                   1) антоніми;

                   2) омоніми;

                   3) синоніми;

            8. Яку назву має словник про значення слів?

                   1) орфографічний;

                   2) орфоепічний;

                   3) тлумачний;

            9. Ми знаємо, що українська мова – милозвучна. Яке місце вона займає за             цим критерієм ?

                    1) Шоста за милозвучністю;

                     2) Четверта;

                     3) Друга;

         10. Наскільки ви сильні в українській говірці, що таке тремпель?

                     1) вішак для одягу;

                     2) молоток;

                     3) кухоль;

         11. Який фразеологізм пояснено правильно?

                     1) Ведмежа послуга – дуже велика послуга;

           2) Згущувати фарби – заплутувати когось;

           3) Хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже;

 12. Як правильно ?

                     1) Будь ласка;

                     2) Будь-ласка;

                     3) Будьласка;

         13. Що означає вислів «Їсти облизні»?

                     1) вилизувати тарілку за кимось;

                     2) постійно чогось не дотримуватись;

                     3) зазнавати невдачі;

         14. Синонім до слова збагнути

                     1) розбагатіти;

                     2) зрозуміти;

                     3) розгледіти;

         15. Продовжіть прислів’я:

                     1) Що посієш…

                     2) Зробив діло…

                     3) Життя прожити…

                     4) Вік живи…

                     5) Краще синиця в руках…

                     6) Слово-не горобець…

                     7) Без верби і калини…

                     8) Книга вчить, як…

 

 

 

 

Ніхто не забутий, ніщо не забуте...

 

І живуть у пам’яті народу              

 Його вірні дочки і сини,

 Ті, що не вернулися з походів

 Грізної, великої війни.

                   В. Симоненко 

   28 жовтня вся Україна відзначила річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. 77 років тому останній фашист покинув землю нашої Батьківщини. Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи фашистові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись кинутися на ворога знову і вже гнати їх до кордону не зупиняючись.  В рамках відзначення 77-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників  в нашій бібліотеці було створено  тематичну полицю-вшанування «Скрижалі памʹяті», на якій читачі могли ознайомитися з книгами , в яких описано   про ті страшні події та битви за  визволення України,  які  були важливою частиною процесу розгрому ворога. Це такі книги:"Друга світова війна в історичній памяті України", "Україна в другій світовій війні","Тотальні війни" та інші. Перемога стала можливою завдяки героїзму, мужності та відданості українського народу. Читачів зацікавила виставка, особливо користувачів  юнацького віку.

                         

                                                            СОНЦЕ І СЛОВО ІВАНА ДРАЧА

    Іван Федорович Драч — український поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч.  Народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці на Київщині. Закінчив середню школу в місті Тетіїв, працював учителем. В 1957 — 1962 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету, згодом працював у редакції письменницької газети "Літературна Україна". Перша збірка поезій "Соняшник" побачила світ 1962p. Згодом з'явилися й інші поетичні книги: "Протуберанці серця" (1965), "Балади буднів" (1967), "До джерел" (1972), "Корінь і крона" (1974), "Київське небо" (1976), "Сонячний фенікс" (1978), "Американський зошит" (1980), "Шабля і хустина" (1981), "Теліжинці" (1985), "Храм сонця" (1988).

Художнє слово Івана Драча виклично метафоричне, в своєму потужному семантичному полі воно єднає найглибші шари етногенетичної пам'яті народу з трагічними, часом дисонансними ритмами сучасності. Піднесений космізм і суто побутова "заземленість", художня умовність і різка окресленість реалістичної деталі — такі антиномії іманентно притаманні художньому мисленню поета. Визначним явищем національної літератури стали також поеми "Ніж у сонці" (1961), "Смерть Шевченка" (1962), "Чорнобильська мадонна" (1988).

В останні роки Іван Федорович вів активну громадсько-політичну діяльність. Він був організатором і першим головою Народного Руху України. Йому було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.

Іван Драч помер 19 червня 2018 року після тривалої хвороби.

    З нагоди ювілею у нашій бібліотеці розгорнуто книжкову викладку «Сонце і слово Івана Драча». В експозиції представлені видання з фонду бібліотеки, що розкривають багатогранну творчість ювіляра. А також пропонуємо переглянути  буктрейлер на один із творів Івана Драча «Лист до калини».

 

Покрова – свято козацьке

       14 жовтня, українці відзначають одне   з   найважливіших церковних свят –         Покрову Пресвятої Богородиці. На цю ж   дату також припадають такі значущі для України свята, як День захисника та   захисниці України і День українського     козацтва.  Усі ці три свята тісно       пов’язані  між собою.

                                   День захисника та захисниці України

         День захисника та захисниці України – наймолодше із трьох свят. Встановлене воно було відповідно до Указу президента України від 14 жовтня 2014 року № 804/2014 із змінами щорічно 14 жовтня відзначати свято «День захисника та захисниці України».

Після збройної агресії Росії в українському суспільстві посилилися тенденції до відмови від радянських символів і свят. Постало також і питання заміни радянського Дня захисника Вітчизни, що відзначався 23 лютого. Було вирішено перенести святкування на 14 жовтня, відновити тим самим традиції вшанування українських вояків на Покрову.

                               Свято Покрови Пресвятої Богородиці

Велике свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії святкується щороку 14 жовтня. Встановлене воно на згадку про дивовижну появу Богоматері віруючим.

За переказами, відбулося це у 910 році в Константинополі. Столицю тримали в облозі полчища ворогів, готових у будь-який момент увірватися в місто. Жителі візантійської столиці зібралися в храмі й молили Богородицю  про порятунок від нападників. Матір Божа з’явилася  перед людьми, почала молитися Господу, а потім вкрила людей своїм  покровом (омофором), захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.

Покров Богородиці захистив місто від противника. А свято стало символом заступництва Матері Божої за всіх людей.

                                       День українського козацтва

Святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона завжди була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступали у походи.

Козак – це вільна людина, незалежний озброєний воїн. Зародилося козацтво на українських землях у ХVст.  Від самого початку козаками ставали виключно вільні люди, які вирішили все своє життя присвятити захисту України від ворогів.

Запорізька Січ була демократичним незалежним об’єднанням. Головними принципами тут були свобода і рівність – усі мали рівні права та обов’язки. Водночас на Січі дотримувалися жорсткої дисципліни, адже відповідальність була запорукою успіхів козаків під час військових походів.

Козак в українській культурі – звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу.

  

    13 жовтня у приміщенні Рибаківської  бібліотеки-філії для постійних користувачів, для тих, хто захоплюється історією своєї держави, була проведена бесіда-діалог «Слава козацька вічно жива», присвячена найбільш яскравим  постаттям  Війська Запорізького, їх державній діяльності.

 На справжній ігровий майданчик «Козацький дух не переможний» перетворилося приміщення бібліотеки після бесіди. Щоб зануритись в неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби, дітям було запропоновано взяти участь у вікторині «Знавці козацької термінології» та позмагатися у конкурсах «Козацька кмітливість», «Козацька спритність», «Повзунець» та «Найсильніші духом».

  

Усі присутні із задоволенням виконували цікаві завдання, гарно провели час та довели, що сучасні козаки гідні слави своїх предків.

 

Люди перестають мислити, коли перестають читати.

Є книги, незаслужено забуті;

жодної, яку б незаслужено пам'ятали…

(Вістей Х’ю Оден)

    Іноді книги забувають… Різні книги… Здавалося б, при існуючому книжковому ринку  можна знайти все, що завгодно, але насправді різноманітність виявляється дуже однобокою, а багато хороших книг, на жаль, незаслужено забуті . Але можливо, що саме ці книги варті вашої уваги. Тому поряд з пропагандою нових надходжень літератури, працівники бібліотеки прагнуть популяризувати і видання, які раніше користувались попитом. За якими люди стояли  в нічних  чергах біля книжкових магазинів.. Саме з цією метою в бібліотеці діє виставка  незаслужено забутих книг, під назвою  «Живи. Книго!», що буде нагадувати про друковані видання, які за різних обставин є маловикористовуваними та забутими нашими читачами і тому стоять без руху на полицях.

 

 

ДЕНЬ ГРАМОТНОСТІ

    8 вересня  відзначають Міжнародний день грамотності. Він був оголошений ЮНЕСКО у 1966 році, і лише в останні 10 - 12 років набув справжнього розмаху. Проблемі грамотності почали приділяти більше уваги у середині минулого століття. ООН вважала грамотність і тривалість життя людини однаково важливими характеристиками життя народу. Починаючи з 1966 року Юнеско відзначало День грамотності, намагаючись саме в такий спосіб  привернути увагу суспільства до розповсюдження грамотності. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, датою урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі. Гадаю, що немає жодного сумніву в тому, що писемність має важливе значення для всіх людей на Землі. Саме грамотність допомагає засвоїти найважливіші життєві навички. Грамотність є основою для здобуття нових знань, вмінь. Бути грамотним дуже важливо для будь-якої людини. У всі часи грамотність вважалася найпершою чеснотою. Адже грамотність у найширшому значенні – це не лише вміння читати, писати, правильно говорити, зрозуміло висловлювати свої думки, а й спосіб сприйняття світу.

З чого починається грамотність?

     Грамотність починається з уміння читати. Читати треба завжди і всюди. Якщо ви читаєте 11 сторінок на день, то ви підтримуєте ті вміння, які вже маєте. Щоб покращити свої вміння, потрібно читати більше цієї норми. Грамотність – це ще й вміння писати. Щоб писати добре, треба вчитися вільно записувати свої думки. Саме тому й кажуть, що головні вміння, які відрізняють людину від тварини – це вміння читати і писати! Сьогодні у розвинутих країнах на душу населення випускають 10-12 екземплярів книжок на рік, а в Україні лише 0,5 книги. Інтерес до читання знизився, діти читають переважно за шкільною програмою. Тому  бібліотеки і намагаються привернути увагу дітей до читання, навчають користуватися книжками та отримувати з них потрібні знання. Тому і проводять різні заходи, акції направлені покращити знання учнів. До Міжнародного дня грамотності в бібліотеці була підготовлена книжкова викладка - «Бути грамотним – це круто!»