Ніхто не забутий, ніщо не забуте...

 

І живуть у пам’яті народу              

 Його вірні дочки і сини,

 Ті, що не вернулися з походів

 Грізної, великої війни.

                   В. Симоненко 

   28 жовтня вся Україна відзначила річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. 77 років тому останній фашист покинув землю нашої Батьківщини. Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи фашистові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись кинутися на ворога знову і вже гнати їх до кордону не зупиняючись.  В рамках відзначення 77-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників  в нашій бібліотеці було створено  тематичну полицю-вшанування «Скрижалі памʹяті», на якій читачі могли ознайомитися з книгами , в яких описано   про ті страшні події та битви за  визволення України,  які  були важливою частиною процесу розгрому ворога. Це такі книги:"Друга світова війна в історичній памяті України", "Україна в другій світовій війні","Тотальні війни" та інші. Перемога стала можливою завдяки героїзму, мужності та відданості українського народу. Читачів зацікавила виставка, особливо користувачів  юнацького віку.

                         

                                                            СОНЦЕ І СЛОВО ІВАНА ДРАЧА

    Іван Федорович Драч — український поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч.  Народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці на Київщині. Закінчив середню школу в місті Тетіїв, працював учителем. В 1957 — 1962 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету, згодом працював у редакції письменницької газети "Літературна Україна". Перша збірка поезій "Соняшник" побачила світ 1962p. Згодом з'явилися й інші поетичні книги: "Протуберанці серця" (1965), "Балади буднів" (1967), "До джерел" (1972), "Корінь і крона" (1974), "Київське небо" (1976), "Сонячний фенікс" (1978), "Американський зошит" (1980), "Шабля і хустина" (1981), "Теліжинці" (1985), "Храм сонця" (1988).

Художнє слово Івана Драча виклично метафоричне, в своєму потужному семантичному полі воно єднає найглибші шари етногенетичної пам'яті народу з трагічними, часом дисонансними ритмами сучасності. Піднесений космізм і суто побутова "заземленість", художня умовність і різка окресленість реалістичної деталі — такі антиномії іманентно притаманні художньому мисленню поета. Визначним явищем національної літератури стали також поеми "Ніж у сонці" (1961), "Смерть Шевченка" (1962), "Чорнобильська мадонна" (1988).

В останні роки Іван Федорович вів активну громадсько-політичну діяльність. Він був організатором і першим головою Народного Руху України. Йому було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.

Іван Драч помер 19 червня 2018 року після тривалої хвороби.

    З нагоди ювілею у нашій бібліотеці розгорнуто книжкову викладку «Сонце і слово Івана Драча». В експозиції представлені видання з фонду бібліотеки, що розкривають багатогранну творчість ювіляра. А також пропонуємо переглянути  буктрейлер на один із творів Івана Драча «Лист до калини».

 

Покрова – свято козацьке

       14 жовтня, українці відзначають одне   з   найважливіших церковних свят –         Покрову Пресвятої Богородиці. На цю ж   дату також припадають такі значущі для України свята, як День захисника та   захисниці України і День українського     козацтва.  Усі ці три свята тісно       пов’язані  між собою.

                                   День захисника та захисниці України

         День захисника та захисниці України – наймолодше із трьох свят. Встановлене воно було відповідно до Указу президента України від 14 жовтня 2014 року № 804/2014 із змінами щорічно 14 жовтня відзначати свято «День захисника та захисниці України».

Після збройної агресії Росії в українському суспільстві посилилися тенденції до відмови від радянських символів і свят. Постало також і питання заміни радянського Дня захисника Вітчизни, що відзначався 23 лютого. Було вирішено перенести святкування на 14 жовтня, відновити тим самим традиції вшанування українських вояків на Покрову.

                               Свято Покрови Пресвятої Богородиці

Велике свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії святкується щороку 14 жовтня. Встановлене воно на згадку про дивовижну появу Богоматері віруючим.

За переказами, відбулося це у 910 році в Константинополі. Столицю тримали в облозі полчища ворогів, готових у будь-який момент увірватися в місто. Жителі візантійської столиці зібралися в храмі й молили Богородицю  про порятунок від нападників. Матір Божа з’явилася  перед людьми, почала молитися Господу, а потім вкрила людей своїм  покровом (омофором), захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.

Покров Богородиці захистив місто від противника. А свято стало символом заступництва Матері Божої за всіх людей.

                                       День українського козацтва

Святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона завжди була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступали у походи.

Козак – це вільна людина, незалежний озброєний воїн. Зародилося козацтво на українських землях у ХVст.  Від самого початку козаками ставали виключно вільні люди, які вирішили все своє життя присвятити захисту України від ворогів.

Запорізька Січ була демократичним незалежним об’єднанням. Головними принципами тут були свобода і рівність – усі мали рівні права та обов’язки. Водночас на Січі дотримувалися жорсткої дисципліни, адже відповідальність була запорукою успіхів козаків під час військових походів.

Козак в українській культурі – звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу.

  

    13 жовтня у приміщенні Рибаківської  бібліотеки-філії для постійних користувачів, для тих, хто захоплюється історією своєї держави, була проведена бесіда-діалог «Слава козацька вічно жива», присвячена найбільш яскравим  постаттям  Війська Запорізького, їх державній діяльності.

 На справжній ігровий майданчик «Козацький дух не переможний» перетворилося приміщення бібліотеки після бесіди. Щоб зануритись в неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби, дітям було запропоновано взяти участь у вікторині «Знавці козацької термінології» та позмагатися у конкурсах «Козацька кмітливість», «Козацька спритність», «Повзунець» та «Найсильніші духом».

  

Усі присутні із задоволенням виконували цікаві завдання, гарно провели час та довели, що сучасні козаки гідні слави своїх предків.