День захисника та захисниці України
День захисника та захисниці України –
наймолодше із трьох свят. Встановлене воно було відповідно до Указу президента
України від 14 жовтня 2014 року № 804/2014 із змінами щорічно 14 жовтня
відзначати свято «День захисника та захисниці України».
Після збройної агресії Росії в українському суспільстві
посилилися тенденції до відмови від радянських символів і свят. Постало також і
питання заміни радянського Дня захисника Вітчизни, що відзначався 23 лютого.
Було вирішено перенести святкування на 14 жовтня, відновити тим самим традиції
вшанування українських вояків на Покрову.
Велике свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
і Приснодіви Марії святкується щороку 14 жовтня. Встановлене воно на згадку про
дивовижну появу Богоматері віруючим.
За переказами, відбулося це у 910 році в Константинополі.
Столицю тримали в облозі полчища ворогів, готових у будь-який момент увірватися
в місто. Жителі візантійської столиці зібралися в храмі й молили Богородицю про порятунок від нападників. Матір Божа з’явилася
перед людьми, почала молитися Господу, а
потім вкрила людей своїм покровом (омофором), захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.
Покров Богородиці захистив місто від противника. А свято
стало символом заступництва Матері Божої за всіх людей.
Святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона завжди була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступали у походи.
Козак – це вільна людина, незалежний озброєний воїн.
Зародилося козацтво на українських землях у ХVст. Від самого початку козаками ставали виключно
вільні люди, які вирішили все своє життя присвятити захисту України від
ворогів.
Запорізька Січ була демократичним незалежним об’єднанням.
Головними принципами тут були свобода і рівність – усі
мали рівні права та обов’язки. Водночас на Січі дотримувалися жорсткої дисципліни, адже
відповідальність була запорукою успіхів козаків під час військових походів.
Козак в українській культурі – звитяжний воїн, котрий
служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього
українського народу.
Усі присутні із задоволенням виконували цікаві завдання, гарно провели час та довели, що сучасні козаки гідні слави своїх предків.