Світ починається з любові

     Що таке  любов? Це питання споконвіку хвилює людей.  Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою.

    Найчарівніший прояв любові — кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію — саме таким є ідеальне уявлення про це почуття.

    Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, мабуть, бажаючих не було б. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.

    Віками про кохання складали вірші, оспівували це почуття у музичних творах, воно надихало на героїчні подвиги та штовхало людей на неймовірні вчинки.

    Любов — найпрекрасніше почуття, яке тільки може народитися в серці людини. Воно супроводжує нас завжди. Любов — це початок усього: із любові народжується нове життя, у пестощах світлих променів материнської ласки зростає нова людина, а від її тепла, отриманого у дитинстві, у серці дорослої людини формується почуття з почуттів, найчарівніший прояв любові — кохання. І це почуття знову і знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Любов різна: це і велике кохання, це і зв'язок між матір'ю та дитиною, це й ніжна любов до рідного краю, до того, що має в нашому житті велике значення, і навіть до маленьких, але близьких нашому серцю дрібниць. У всіх своїх проявах вона має над нами таку велику владу, що ми не здатні протистояти їй. Саме любов надихає людину на прекрасне, робить її доброю, лагідною і чарівною.

На книжковій виставці-рекомендації, що була розгорнута у нашій бібліотеці під назвою «Світ починається з любові», представлені книги  популярних українських та зарубіжних авторів сьогодення, що відверто та зворушливо розповідають про сильне почуття, таке солодке і прекрасне, складне і глибоке, яке окриляє, змушує людей йти на вражаючі вчинки, пізнавати щастя та ділитися ним; про життя сучасної жінки, сильної духом, зворушливої, ніжної, чуттєвої, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.

Саме про ці почуття  йдеться у книгах Світлани Талан, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар, Марини Гримич, Дарини Гнатко, Сари Джіо, Даніели Стіл, Ізабелли Сови та інших.

Така література зробить будь-який вечір неперевершеним та гарантує емоційні переживання. ЇЇ варто прочитати.

 

Сорочку мати вишила мені.

     Вишиванка в культурі України займає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. В наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її надягають на свята або визначні дати. «День вишиванки» прийнято відзначати третього четверга травня. У 2019 році цей день припадає на 16 травня.

     Традиція вишивати сорочки різнокольоровими нитками та візерунками має багатовікову історію. В основному вишивали дівчата, готуючи собі придане до весілля. Кількість зібраних вишиванок говорила про матеріальний добробут нареченої. Якщо у дівчини було від 30 до 40 сорочок, то вона вважалася з бідної сім’ї, а у якої було від 100 й більше – вважалася завидною нареченою.

    Візерунки на вишиванках були прикрасою одягу й несли в собі магічний сенс. Не секрет, що магія завжди була, є і буде частиною культури українського народу. Це видно з пісень, у яких є слова «кого любила – причарувала».

     «Вишиванка була для наших предків не просто одягом, а свого роду сакральним оберегом, який захищав від бід, хвороб, заздрості та всякого роду негативної енергетики», – розповіла карпатська мольфарка Магдалена Мачіовськи.

     Вишиванка – символ нашої багатої традиціями української культури. Завдяки унікальному орнаменту вишита візерунком сорочка могла означати походження людини, вказувати її вік, соціальний статус та навіть сімейний стан. Як же з’явилася вишиванка?

     Історики не можуть визначити точну дату появи вишиванок. Але під час розкопок на Черкащині археологи знайшли срібні фігурки чоловіків, на яких були зображені сорочки з ідентичним орнаментом традиційних українських костюмів XVIII-XIX століть. Це говорить про багатовікову історію вишиванок.

     Прикрашаючи вишивкою сорочки білих, чорних, червоних або синіх кольорів, українці «розповідали» оточуючим про своє життя. Червоні вишиті сорочки одягали дівчата, як символ любові та енергії, а сині – жінки старшого віку, які вже не будуть мати дітей. Чорні сорочки носили виключно чоловіки. Найпопулярнішою є вишиванка білого кольору з різними візерунками з ниток. Орнамент і колір також говорив багато про господаря сорочки.

     Зустрівши українця у вишиванці з рослинним візерунком, наприклад винограду, калини або дубу, в чорно-червоній гамі, можна сміливо стверджувати, що це житель столиці. Полтавчани найчастіше одягали білі сорочки вишиті білими нитками. А жителів Полісся та Волині можна було впізнати завдяки біло-сірим сорочкам, розшитим червоними нитками. У західних регіонах характерною особливістю вишиванок був широкий спектр візерунків і кольору. Наприклад, блакитний, який не є традиційним для більшості українських областей або ж сорочки, вишиті тільки на рукавах скошеними або поздовжніми смугами.Також вишиванки вважалися справжнім оберегом від нечистої сили. Наприклад, на весілля наречена одягала особливу сорочку, яку після гулянь ховала в спальні і більше ніколи не діставала. Це символізувало захист від негараздів та зглазів в сімейному житті.Для новонародженого малюка сорочку вишивали хресні. Під час хрещення тканину оброблялася свічками. Вірили, що такий обряд вбереже дитину від нещасть на все життя.Ідея відзначати «День вишиванки» виникла у 2006 році. Тоді кілька студентів й викладачів Чернівецького національного університету одягнули вишиванки й влаштували флешмоб. А вже через декілька років «День вишиванки» набув міжнародних масштабів.

  Сьогодні в нашій бібліотеці було проведено годину народознавства "Вишиванка-оберіг нації". Користувачі з задоволенням слухали історію виникнення свята, співали пісні про вишиванки та читали вірші. Свято пройшло весело і цікаво.

 

 

 Найрідніші наші мами.

     Вже понад сто років День матері є приємним приводом для того, щоб ще раз привітати, подякувати, підтримати найріднішу людину – маму. Цього року День матері в Україні відзначили 14 травня. Споконвіку мама асоціюється з берегинею сім'ї. Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина – мати. Саме від неї залежить виховання дитини, і саме мати прищеплює любов до рідної землі.

     До материнського свята в бібліотеці села Рибаківка було проведено святкову мозаїку під назвою «Мати- її Величність, у неї в обіймах вічність». В святковій програмі взяли участь користувачі 8-9 класів та студенти ВНЗ. А глядачами були члени бібліотечного клубу «Жіноче крило».

     У виконанні учасників дійства лунали пісні: «Червона рута», «Жовті мальви», «Старі фотографії», «Плаття», «Мої батьки», «Мамина сорочка», «Запалю свічу». Вірші, присвячені мамам, читали Денис Стукан та Колєснікова Надія.  На завершення святкової програми глядачі машли змогу переглянути відеоролик "Материнське серце", який створила десятикласниця Плахтій Тетяна.

     Свято Матері стало ще однією сходинкою до родинного єднання в бібліотеці. Наші мами - це тепле ласкаве сонечко, яке щедро світить, зігріває і нічого не вимагає натомість. Завершилось свято приємним чаюванням із солодощами та теплими, щирими, приємними побажаннями для матусь та бібліотекарів.

День Європи в Україні.

9 травня, до Дня Європи в Україні, було проведено віртуальну екскурсію "Україна-Європа : діалог крізь віки"

Під час заходу учні здійснили віртуальну екскурсію по Європі - відвідали Данію, Італію, Францію та ознайомились з культурою, звичаями та традиціями цих країн.             

Перевірити свої знання, ерудицію, кмітливість читачі мали змогу під час гри «Крок до Європи».

Присутні взяли участь в музичному екскурсі «Історія Євробачення»: згадали українських співачок-переможниць пісенного конкурсу Руслану та Джамалу.

Наприкінці заходу учні обговорили, який внесок вони можуть зробити у розвиток нашої держави, щоб піднести її до рівня найрозвиненіших країн Європи.

 

Ніхто не забутий.

       8  травня – День пам’яті та примирення та День перемоги над нацистами у Другій світовій війні.

Друга світова війна – найкривавіший воєнний конфлікт. За даними Українського інституту національної пам’яті, в ході війни загинуло від 50 до 80 мільйонів чоловік. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців, особливо демографічні – від 8 до 10 мільйонів осіб.

Що далі в минуле відходять події Другої світової війни, то частіше зринає в думках: чи до кінця віддали ми належне тим, хто пішов на смерть заради нашого життя? Стоять на землі нашій тисячі обелісків, у граніті й бронзі викарбовано імена тих, хто поліг на полях брані. Одначе заборгували ми перед багатьма нашими співвітчизниками головним - ПАМ′ЯТТЮ. Пам′яттю про всіх і кожного.  

Наш святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь. Подвиг героїв-переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країн Європи. Схилимо голови перед світлою пам’яттю героїв, які захищали рідну землю, віддамо глибоку шану кожному, хто боровся за Вільну та Соборну Україну.

До Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та до Дня пам’яті та примирення у бібліотеці  відкрита книжкова патріотична виставка -реквієм «Подвиг безсмертний,пам'ять-нетлінна».

Книги, представлені на   виставці, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти нацизму та вшанувати пам’ять загиблих у Другій світовій війн

]