Книга - це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного. (Рильський М.)

пʼятниця, лютого 20, 2026

 РІДНА МОВА


     Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

До цієї дати в бібліотеці створена тематично-іллюстрована  виставка «Рідна мова калинова»

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

 

 

понеділок, лютого 16, 2026

                           Село наше щире й привітне

Краєзнавча робота посідає важливе місце в діяльності бібліотеки: знайомство з історією рідного краю, прищеплення інтересу до історії, популяризація краєзнавчих видань та краєзнавчий атрибут в оформленні бібліотеки, формування краєзнавчого фонду та озйомлення з ним широкого загалу.  Все це має привернути увагу до особливостей та цікавинок історії нашої країни, зберегти здобуте для наступних поколінь.
      Цей напрямок роботи активно продовжується бібліотекою і під час війни . От і сьогодні в нашій бібліотеці відбулася зустріч з місцевим істориком-краєзнавцем М. Паєвим. В ході зустрічі присутні дізналися багато цікавого про Рибаківку від минулого до сьогодення.



середа, січня 21, 2026

 

                Соборність в душах-єдність у серцях


День Соборності України — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

     Соборність України - це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.

     Історія українського народу водночас і героїчна, і трагічна. Українське минуле – це історія народу, який сотні років боровся за своє виживання, за визволення від численних загарбників та створення власної держави, за збирання в межах єдиної країни своїх власних земель

     22 січня 1919 року вперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.

     Сьогодні росія як і 100 років тому прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Нині Україна продовжує боротьбу за свою незалежність та соборність.

Напередодні цієї славнозвісної дати в бібліотеці було проведено патріотичну годину "Соборність в душах-єдність у серцях. На початку заходу бібліотекар пояснила дітям значення слова соборність. А потім розповіла про саме свято, про те, якою ціною здобувалася незалежність, яку і на сьогодні виборює наш народ.

В кінці заходу всі разом створили ланцюг єднання., під гаслом "В день злуки візьмемось за руки.



четвер, січня 08, 2026


                        Письменники-ювіляри 2026 року


Виставка «Ювілейне літературне намисто» розгорнута в бібліотеці, що презентує твори та біографії відомих авторів, які відзначають ювілейні дати  народження в межах 2026 року,  як українських , так і зарубіжних класиків та сучасників
 Бібліотека влаштувала  таку книжкову  експозицію для популяризації літератури, знайомства читачів з ювілейними постатями та стимулювання інтересу до їхніх робіт, як-от романи, вірші чи п'єси.







понеділок, січня 05, 2026

                          Різдвяні зустрічі в бібліотеці


     Різдвяні свята — особливі для всього людства, а для українців насамперед. Вони несуть життя, надію, віру та любов.

    Різдво Христове, кутя, узвар, вареники — це наша українська ідентичність, наше коріння й наш розквіт, адже ці традиції символізують очищення від усього нещирого й недоброго, дарують світло та надихають на нові починання.

    У залі   нашої бібліотеки відбулася святкова народознавче свято «Зима мандрує - свята дарує», гостями якої став клуб «Жіноче крило».

Бібліотекар  підготувала  для присутніх добірку цікавих і маловідомих фактів про різдвяні традиції та звичаї святкування Різдва в Україні й у світі. Люди розповідали про звичаї і обряди різдвяних свят. А так як присутні були родом з різних куточків України, то кожен узнав для себе багато цікавого. Протягом зустрічі лунали колядки та щедрівки  у виконанні гостей свята.

 Завершилася різдвяна зустріч теплим і затишним чаюванням за чашкою запашного чаю та смачними солодощами.

     Захід подарував усім гарний настрій, щирі емоції та відчуття справжнього свята.







пʼятниця, листопада 21, 2025


Голодомор –злочин без кари.

Голодомо́р — масовий, навмисно організований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат усільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж

 Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

 У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Мойсейовича Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УРСР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді.28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який трактує події 1932–1933 років, як геноцид українського народу.

Голодомор в Україні 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили:Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор,Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія,Латвія,Литва, Мексика, Парагвай,Перу, Польща, Словаччина, США,Угорщина, Чехія і Чилі. У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932–1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія.  Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку». Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.


В бібліотеці презентовано виставку-реквієм"Голодомор-національна трагедія України" На ній  виставлено як документальну, так і художню літературу про голодомори.

Запалімо свічки, вшановуючи  пам'яті жертв геноциду Українського народу - Голодомору 1932 - 1933 років в Україні !

 

четвер, листопада 20, 2025

                                                          День захисту дітей


      До Дня захисту дітей в бібліотеці відбулась розважально-ігрова програма «Подорож до країни Дитинства»

         Діти з задоволенням приймали участь у казкових вікторинах, змаганнях та конкурсах., грали в різноманітні ігри. На завершення свята дітей пригостили смаколиками. А ще майже всі взяли книги, які самі вибрали