Соборність в душах-єдність у серцях

День Соборності України — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

     Соборність України - це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.

     Історія українського народу водночас і героїчна, і трагічна. Українське минуле – це історія народу, який сотні років боровся за своє виживання, за визволення від численних загарбників та створення власної держави, за збирання в межах єдиної країни своїх власних земель

     22 січня 1919 року вперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.

     Сьогодні росія як і 100 років тому прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Нині Україна продовжує боротьбу за свою незалежність та соборність.

Напередодні цієї славнозвісної дати в бібліотеці було проведено патріотичну годину "Соборність в душах-єдність у серцях. На початку заходу бібліотекар пояснила дітям значення слова соборність. А потім розповіла про саме свято, про те, якою ціною здобувалася незалежність, яку і на сьогодні виборює наш народ.

В кінці заходу всі разом створили ланцюг єднання., під гаслом "В день злуки візьмемось за руки.

                        Письменники-ювіляри 2026 року

Виставка «Ювілейне літературне намисто» розгорнута в бібліотеці, що презентує твори та біографії відомих авторів, які відзначають ювілейні дати  народження в межах 2026 року,  як українських , так і зарубіжних класиків та сучасників

 Бібліотека влаштувала  таку книжкову  експозицію для популяризації літератури, знайомства читачів з ювілейними постатями та стимулювання інтересу до їхніх робіт, як-от романи, вірші чи п'єси.

                          Різдвяні зустрічі в бібліотеці

     Різдвяні свята — особливі для всього людства, а для українців насамперед. Вони несуть життя, надію, віру та любов.

    Різдво Христове, кутя, узвар, вареники — це наша українська ідентичність, наше коріння й наш розквіт, адже ці традиції символізують очищення від усього нещирого й недоброго, дарують світло та надихають на нові починання.

    У залі   нашої бібліотеки відбулася святкова народознавче свято «Зима мандрує - свята дарує», гостями якої став клуб «Жіноче крило».

Бібліотекар  підготувала  для присутніх добірку цікавих і маловідомих фактів про різдвяні традиції та звичаї святкування Різдва в Україні й у світі. Люди розповідали про звичаї і обряди різдвяних свят. А так як присутні були родом з різних куточків України, то кожен узнав для себе багато цікавого. Протягом зустрічі лунали колядки та щедрівки  у виконанні гостей свята.

 Завершилася різдвяна зустріч теплим і затишним чаюванням за чашкою запашного чаю та смачними солодощами.

     Захід подарував усім гарний настрій, щирі емоції та відчуття справжнього свята.

Голодомор –злочин без кари.

Голодомо́р — масовий, навмисно організований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат усільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж

 Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

 У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Мойсейовича Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УРСР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді.28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який трактує події 1932–1933 років, як геноцид українського народу.

Голодомор в Україні 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили:Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор,Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія,Латвія,Литва, Мексика, Парагвай,Перу, Польща, Словаччина, США,Угорщина, Чехія і Чилі. У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932–1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія.  Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку». Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.

В бібліотеці презентовано виставку-реквієм"Голодомор-національна трагедія України" На ній  виставлено як документальну, так і художню літературу про голодомори.

Запалімо свічки, вшановуючи  пам'яті жертв геноциду Українського народу - Голодомору 1932 - 1933 років в Україні !

 

                                                          День захисту дітей

      До Дня захисту дітей в бібліотеці відбулась розважально-ігрова програма «Подорож до країни Дитинства»

         Діти з задоволенням приймали участь у казкових вікторинах, змаганнях та конкурсах., грали в різноманітні ігри. На завершення свята дітей пригостили смаколиками. А ще майже всі взяли книги, які самі вибрали

    

            День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.                                                                

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.

У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.

У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про

асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.  Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 

18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися  позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

До цієї дати в бібліотеці створено тематичну викладку літератури «Україна-територія Гідності та Свободи»

 

 

 

                      Толерантність. Це стосується кожного.

Саме під такою назвою було проведено годину спілкування з елементами тренінгу. Члени клуба «Пульс»,  а саме для них проводився захід,     взяли активну участь у тренінгу.

Толерантність — це терпимість, повага та прийняття різноманіття світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Це готовність взаємодіяти з іншими на засадах згоди та порозуміння, не нав'язуючи власні погляди, а визнаючи право інших бути іншими. Толерантність є соціальною цінністю та чеснотою, протилежністю якої є нетерпимість.

Ключові аспекти толерантності

Повага до відмінностей: Це означає приймати та поважати відмінності в культурах, релігіях, світоглядах, способах життя та поведінці інших людей.

Взаємодія на засадах згоди: Толерантність — це не поступливість чи поблажливість, а здатність безконфліктно визнавати право інших на власні переконання і знаходити взаємодію на основі згоди.

Важливість у сучасному світі: В умовах зростання населення та міграційних процесів толерантність є умовою співіснування та запорукою миру та стабільності.

Практичне вираження: Вона проявляється у витримці, самовладанні, делікатності та здатності приймати чужі думки без агресії.

                                                                                  Приклади у різних сферах

Соціальна: Готовність жити поряд з людьми, які мають інші погляди, культурну приналежність або спосіб життя

Філософська: Готовність сприймати особистість, річ чи подію з гідністю, з терпінням та витримкою.

Медична: Здатність організму витримувати певну дозу речовини або фактор навколишнього середовища без шкідливих побічних ефектів.