Янголи спасіння

     Сьогодні   в бібліотеці відбулася  зустріч  з представниками фонду «Янголи Спасіння» Присутні  вдячні працівникам  фонду за те, що внесли в наше життя радість, сміх. В такий тяжкий час , коли люди постійно пригнічені, психолог зуміла подарувати людям гарний настрій,  створити атмосферу затишку і добра .  Зустріч  стала важливим кроком до реалізації спільних ініціатив.

 

 

Депортація: шлях болю

 

День боротьби за права кримсько-татарського народу та День пам'яті жертв геноциду кримсько-татарського народу відзначаються щорічно 18 травня. Ця дата приурочена до початку масової депортації кримсько-татарського народу радянським режимом У 1944 році тисячі кримських татар були насильно депортовані з рідного Криму, позбавлені дому, права на свою землю та майбутнього. Ця трагедія назавжди залишила глибокий слід в історії народу та всієї України.

Депортація кримсько-татарського народу радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання - шлях, який для багатьох став останнім. Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року, підписана особисто Сталіним, завершила процес примусового витіснення корінного народу з власної землі, який розпочався одразу після анексії Криму Російською імпГоловна хвиля депортації відбулася 18-20 травня 1944 року. За офіційними даними, було депортовано понад 193 тисячі осіб, серед яких понад 92 тисячі дітей. Дорога до місць спецпоселень тривала тижнями в нелюдських умовах — без належної їжі, води та медичної допомоги. Тисячі людей загинули ще під час примусового переселення. Репресії були спрямовані не лише проти народу, а й проти його культурної спадщини. Після депортації радянська влада ліквідувала кримськотатарські школи, бібліотеки, музеї, редакції газет, культурні установи, знищувала історичні назви населених пунктів, мечеті та кладовища.

До цієї дати в бібліотеці , для членів клубу "Пульс" було проведено хронограф правди  під назвою "Депортація: шлях болю".  Де відвідувачі узнали що

депортація кримсько-татарського народу радянським тоталітарним режимом є геноцидом. Здійснювалися умисні вбивства, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисно створювалися життєві умови направлені на фізичне знищення кримських татар.Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася в СРСР протягом десятиріч. Заборонялася мова, культура корінного народу України. Кримські татари були не просто позбавлені батьківщини, але й власного імені, мови, історії, ідентичності.Та попри десятиліття вигнання та переслідувань, кримськотатарський народ зберіг свою ідентичність, культуру та право на пам’ять.

     Тільки після розпаду СРСР, у незалежній Україні, ми можемо вшанувати пам`ять жертв геноциду та говорити правду про злочини проти людяності. Анексія Криму у лютому 2014 році знову активізувала проблему боротьби кримських татар за свої права.

     Сьогодні, 18 травня, до 82 роковин депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом, на площі перед Кропивницькою міською радою і на будівлі Кіровоградської ОВА теж майоріє прапор кримських татар.

     Крим — це Україна, і там обов’язково будуть високо підняті український та кримськотатарський прапори.

 

 

 

                            Мамо , мамо-вічна і кохана.

Напередодні величного свята - Дня Матері, члени бібліотечного клубу "Жіноче крило" зібралися в бібліотеці на літературно-музичне свято «Матуся наша-янгол на землі». Їх щиро вітали з святом учні Рибаківського ліцею, які підготували концертну програму. Чарівні ведучі Аліса Несіна і Ірина Сліпуха вітали присутніх гарними віршами, побажаннями миру, здоров'я та довголіття. Найпершим виступав Хацкевич Богдан, який розповів вірш - привітання. Пісні лунали в виконанні Вероніки Плахтій та Анастасії Карпінець. Настрій гуморесками піднімала Тетяна Несуща. На завершення програми всі присутні співали улюблену пісню "Червону руту".

Після концертної програми гості пригощалися запашним чаєм, кавою та смаколиками.

                       

                                                                       

             

           

Прапор і герб Миколаївської області.

Для ознайомлення жителів села з новою геральдикою Миколаївської області , на дошці оголошень та вході в бібліотеку вивішені реклдамні плакати.

 

ПАМ’ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО

     8 травня ми схиляємо голови перед тими, хто захищав світ від нацизму під час Другої світової війни. 8 травня – це День пам’яті та примирення. Для України цей день тепер звучить інакше. Раніше ми читали про війну в підручниках історії, а сьогодні пишемо її власною кров’ю та надлюдськими зусиллями.

     Символ цього дня – червоний мак – став для нас не просто знаком скорботи, а нагадуванням, що рани війни глибокі, але життя завжди проростає крізь попіл.

Чому це важливо саме зараз?

Наступність поколінь: Ми розуміємо ціну свободи краще за будь-кого в Європі. Мужність наших прадідусів і прабабусь сьогодні живе в кожному воїні ЗСУ.

Ми знаємо, що мир – це не просто відсутність пострілів, це перемога справедливості над агресією.

Ми згадуємо не лише солдатів, а й цивільних, дітей, лікарів – усіх, чиї життя забрала і забирає війна.

«Мир – це не дар, це здобуток. Пам’ять – це не просто дата в календарі, це наш внутрішній компас».

Сьогодні ми не святкуємо «велич», ми вшановуємо людський подвиг. Ми дякуємо за можливість жити й боротися. Ми пам’ятаємо, якою ціною дається кожен світанок. Слава всім, хто боровся тоді! Слава всім, хто боронить нас зараз!

     До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у

Другій світовій війні розгорнута виставка – вшанування «Крізь пекло війни». На виставці представлено видання, які  висвітлюють причини та перебіг подій Другої світової війни, трагедію й подвиг, історичне значення великої перемоги, спогади безпосередніх учасників бойових дій, художні твори митців літератури, які присвятили свої вірші, романи, повісті тим буремним рокам. Читачі познайомилися з книгами, які розповідають про реальні події тих часів.

 

Краєзнавчі зустрічі

В бібліотеці відбулася зустроіч Університету Третього віку. За чашкою духмяного чаю , присутні слухали цікаву розповідь місцевого краєзнавця Паєва Миколи Костянтиновича про історію острова Березань що знаходиться в морі напроти села Рибаківка. Зустріч пройшла цікаво і змістовно.

Болить Чорнобиль крізь віки

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

      "В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду..." ☢️ 40 років минає з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу "Шахед" пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.

     До цієї трагічної дати в бібліотеці було проведено годину-спомин "Чорнобиль-небезпека тоді і зараз"  На заході були присутні учні 7 класу Рибаківського ліцею. Дітям розповіли про трагедію на Чорнобильській АЕС, про небезпеку і горе яке ця аварія спричинила, про героїв-рятівників, які загинули захищаючи і рятуючи всіх нас. Поіменно згадали всіх односельців-ліквідаторів аварії. Читачам було запропоновано книги про катастофу, які є в фонді бібліотеки.