Торгівля людьми

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та відділ обслуговування користувачів запроcили нас та  наших читачів взяти участь в онлайн-заході «Протидія торгівлі людьми в умовах війни», що відбувся 17 жовтня о 12:00.

Під час заходу, що проходив у рамках роботи Обласного гендерного центру, фахівці Міжнародної організації «Фемілі Хелс Інтернешнл 360» (FHI 360) та Миколаївського фонду «Любисток» висвітлили питання реалізації заходів державної політики щодо протидії торгівлі людьми.

 

День учителя.

Традиційно в першу неділю у нас  проходить засідання клубу «Жіноче крило». В цей день в бібліотеку  приходять вчителі-пенсіонери. Для них  звучать щирі привітання та побажання здоров'я, миру,добра.. На  свято  з привітаннями завітала староста села Затуліна Валентина Іванівна.  В подарунок вона принесла величезний, смачний торт. Також вчителів вітали артисти : гурт «Файні дівчата» своїми гарними піснями, Демська І., Артеменко Д, Сліпуха І. вітали педагогів віршами. Святковий стіл для вчителів був накритий завдяки місцевим підприємцям: Гнилосир О.М. та Олєйніковій Л.І..

                   

           

          

 Про літературу і не тільки...

1 жовтня  Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросила нас  на віртуальну зустріч з Євгенією Кужавською – українською письменницею, блогеркою, співавторкою захопливих романів «Справа №…» з серії «Історичний детектив».

 

Під час заходу з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…» учасники мали можливість поспілкуватися з письменницею, задати запитання щодо її творчості, а також отримати у подарунок книгу з автографом.

 

 День захисників України

      1 жовтня, у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці українці святкують День захисників і захисниць України та День козацтва. День захисників і захисниць України – державне свято, яке було започатковане 14 жовтня 2014 року президентським указом як День захисника України. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України. Його відзначали 14 жовтня, але торік дату свята перенесли на 1 жовтня з огляду на реформу церковного календаря.Православна церква України ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року. Таким чином, більшість християн України вже відзначають релігійні свята за новим календарем - на 13 днів раніше. Зокрема, Покрову Пресвятої Богородиці замість 14 жовтня святкують 1 жовтня, а разом з нею перенесено і дату Дня захисників і захисниць. Потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після окупації Росією Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні мужність та відвага, виявлені українськими бійцями на передовій, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. Сьогодні, у День захисників і захисниць України, по всій країні відбулася масштабна хвилина мовчання . в пам'ять про загиблих воїнів. Також було проведено спільну молитву за Україну та полеглих захисників.

     Покрова Пресвятої Богородиці — одне із головних свят у православ'ї. Воно має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі), коли місто було оточене чужинцями. Пiд церковним склепiнням на всенічній службі у Влахернському храмі явилася Пресвята Богородиця в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила вірян дивовижної краси омофором. Це видіння було провістю перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятоване. Відтоді Покрова асоціюється із заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого. З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Запорізькі козаки мали на Січі церкву на честь Богородиці-Покрову, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку. Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.

     Сучасна українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір "мазепинка", нарукавний тризуб. А гасло "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська.На честь Покрови в Україні збудовано чимало храмів.

     Це  «свято тих, хто вірить. Вірить, що в цьому світі добро перемагає зло, а світло — темряву. Як вірив Давид, виходячи на бій проти Голіафа».Це свято тих, хто вже на щиті, але до останнього подиху не випустив зброї. І назавжди вписав свої імена у скрижалі пам'яті українського народу. Вічна слава нашим героям, полеглим у боях за Україну. Це свято тих, хто пройде через усі лихоліття війни й боїв. Це свято тих, хто потім пройде парадом нашої Української Перемоги.

     До свята в нашій бібліотеці створено героїчну-виставку-хроніку «Козаки-воїни, кіборги,мужні захисники і захисниці». На її полицях знаходиться література про мужніх захисників України , від козацтва до сьогодення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Герої сучасності

 

 "Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів."

                                                                              І. О.Решетовська

      Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.  Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.

Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої чаМета:  прищеплювати навички правильного ставлення до старшихМета:  прищеплювати навички правильного ставлення до старших, батьків, виявляти піклування про молодших, слабших., батьків, виявляти піклування про молодших, слабших.стини суспільства.  

До Дня ветерана в Рибаківській бібліотеці було проведено годину слави «Герої сучасності»

Мета:  прищеплювати навички правильного ставлення до старших, батьків, виявляти піклування про них.Допомогти глибше засвоїти моральне поняття «доброта»; спонукати в читачів бажання висловлювати вдячність за все те добре, що вони отримують.

 Дев'ять найбільших бібліотек світу.

      Бібліотеки бувають різними: великими та величезними, невеличкими та зовсім крихітними , універсальними та тематичними. А чи знаєте ви, що у світі є кілька бібліотек, які неможливо просто так забути. Деякі приваблюють своїм інтер’єром, деякі зручністю, а деякі змушують затамувати подих при вигляді їх масштабів. Пропонуємо вам ознайомитися  з деякими із  найбільших бібліотек світу та дізнатися, чим же саме вони захоплюють і чим дивують.

1.Британська бібліотека. Лондон.

Обсяг фондів – більше 170 000 000 одиниць. З яких близько 14 000 000 книг. Близько 350 000 манускриптів, найстарішим з яких близько 4000 років.

2. Бібліотека Конгресу США. Вашингтон.

Обсяг фондів – більше 160 000 000 одиниць, з яких книг близько 36 000 000.

3. Бібліотека та архів Канади. Велінгтон.

Обсяг фондів – близько 54 000 000, з яких книг – 20 000 000.

4. Нью-Йоркська публічна бібліотека. Нью-Йорк.

Обсяг фондів близько 53 000 000, з них близько 20 400 000 – книги.

5. Національна бібліотека Франції. Париж.

Обсяг фондів – близько 40 000 000 одиниць, з яких близько 14 000 000 книг.

6. Національна парламентська бібліотека Японії. Токіо.

Обсяг фондів – близько 35 600 000 одиниць.

7. Королівська бібліотека Данії. Копенгаген.

Обсяг фондів – близько 35 100 000 одиниць, з яких книг близько 6 000 000

8.Національна бібліотека Китаю. Пекін.

Обсяг фондів близько 33 800 000 одиниць, з яких близько 9 500 000 – книги.

9.Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. Київ.

Обсяг фондів — 15 800 000 одиниць.

      Саме про ці бібліотеки йшла мова на заході, присвяченому Дню бібліотек. Читачам було представлено відеопрезентацію «Найбільші бібліотеки світу».

 

 

Бібліотеки під час війни

     26 вересня 2024 р. на базі Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася онлайн-конференція «Бібліотеки під час війн внесок у спільну справу перемоги», приурочена до Всеукраїнського дня бібліотек.

Організатори заходу: ВГО Українська бібліотечна асоціація, ГО «Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації», Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

                                           

  Під час конференції були представлені напрацювання бібліотек Південного регіону (Миколаївської, Одеської, Запорізької, Херсонської областей) за наступними напрямами:

– «Бібліотека для громади»: проєктна діяльність та актуальні послуги (безпека особистості, ментальне здоров’я, медійна грамотність, безбар’єрність, цифрова освіта та ін.); внесок у згуртування країни (підтримка внутрішньо переміщених осіб та зв'язок з українцями за кордоном); залучення фінансування та ресурсів на відновлення бібліотек;

     «Бібліотека на підтримку ЗСУ»: інформаційно-просвітницька діяльність патріотичного спрямування; благодійні акції та ініціативи; волонтерська діяльність.

Працівники нашої бібліотеки з задоволенням прийняли участь в цьому заході, з якого взяли дуже багато корисної інформації 

 

Бібліотекарі  регулярно ведуть блог Рибаківської бібліотеки . Також у мережі Фейсбук ведеться сторінка « Рибаківська бібліотека». Про діяльність бібліотеки  користувачі інформуються  в мережі Фейсбук, в групах: « Рибаківка онлайн», «Коблево . Культура ОТГ», «Коблівська громада».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

                      Бабин Яр

29 вересня Україна і світ відзначають роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру . Бабин Яр – одна із найтрагічніших сторінок історії України, всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту, де у роки фашистської окупації України було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян. Це - місце увічнення пам'яті про жахливі наслідки Другої світової війни, коли жертвами розстрілів ставали люди за свою етнічну належність, а також за політичну або ідеологічну позицію.

Упродовж двох років, починаючи з вересня 1941 року, Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади Києва. Він перетворився на величезну братську могилу, де німецькими окупантами були закатовані представники мирного населення Києва різних національностей - українці, євреї, роми, росіяни. Разом з ними були розстріляні моряки Дніпровського загону Пінської військової флотилії, військовополонені, партизани, підпільники, гравці київської футбольної команди «Динамо», активісти ОУН, пацієнти психоневрологічної лікарні ім. Павлова, заручники, тобто всі ті, кого вважали «ворогом третього рейху».

29 вересня 1941-го року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. За два дні (29 - 30 вересня) було розстріляно майже 34 тисячі мирних жителів Києва єврейської національності. Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні. У серпні 1943 року, коли фронт наближався до Дніпра, окупанти знищували сліди масових розстрілів у Бабиному Яру. За наказами нацистів в’язні концтабору проводили викопування й спалення трупів розстріляних ними людей.Трагедія, що відбулась, увійшла в історію як одна з наймасовіших акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни, а Бабин Яр став назавжди символом Катастрофи і єврейського Голокосту у Європі.

У наш час на території пам’ятного місця та поблизу нього встановлено 25 пам’ятників та пам’ятних знаків, які відображають сторінки трагедії Бабиного Яру, облаштовано Алею праведників. 2007 року з метою донесення до громадян історії трагічних подій масового знищення нацистами мешканців Києва і військовополонених у Бабиному Яру, для збереження й увічнення пам’яті жертв нацистського терору та Голокосту, проведення музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи, духовного збагачення громадян, комплекс пам’яток в урочищі Бабин Яр у м. Києві було оголошено Заповідником, якому 2010 року Указом Президента України було надано статус Національного. Щороку у День пам’яті жертв Бабиного Яру, що відзначається 29 вересня і присвячується всім загиблим у Бабиному Яру в роки окупації Києва, проводяться траурні заходи на території Заповідника, відбувається покладання квітів представниками органів державної влади, громадськості та іноземними делегаціями. Проходять поминальні молебні, мітинги, тематичні виставки. Відбуваються заходи вшанування «Праведників Бабиного Яру» – тих, хто допомагав врятуватися окремим євреям під час акцій нацистського терору.

     До роковин трагедії у Бабиному Яру в нашій  бібліотеці підготовлено тематично-іллюстровану  виставку «Бабин Яр-наш біль і пам'ять». До уваги користувачів пропонується різноманітна література даної тематики. На виставці представлено документи з фонду бібліотеки та інтернет ресурсів.

 

 

 

 Ми навчаємося

     23 вересня об 11.00 у рамках вебкоучингу «БібліоSTUDIЕS» для працівників публічних бібліотек територіальних громад Миколаївської області відбувся вебінар «Потенціал використання соціальних медіа бібліотеками: хостинг відеоматеріалів ютуб».

    Наша бібліотека теж прийняла участь. Під час вебінару ми ознайомилися з алгоритмом роботи в соціальній мережі «Ютуб», сучасними трендами контенту та характеристикою популярних українських ютуб-каналів.

 

Технології-частина життя

Сьогодні бібліотеки відіграють ключову роль у створенні доступних та інклюзивних середовищ для користувачів.Окрім традиційних послуг, вони стають центрами для навчання, соціальної інтеграції та культурного розвитку. 

 

22 вересня ‒ День партизанської слави

       Історія воєн не знає жодного прикладу, коли народний рух опору досягав такого розмаху, організованості та ефективності, адже партизанський і підпільний рух в Україні за своїм значенням і масовістю став, по суті, другим фронтом у глибокому тилу ворога. Відповідно до указу Президента України від 30 жовтня 2001 року, на підтримку ініціативи ветеранів війни, 22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави, як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з нацистами в глибокомe тилу ворога, не шкодуючи свого життя . День партизанської слави – державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

         Патріотичний рух розгорнувся на території України, окупованої фашистською Німеччиною, з самого початку Другої світової війни: радянський уряд своєю директивою від 29 червня 1941 року закликав до всенародного руху Опору нацистам, до створення партизанських загонів та підпільної діяльності. У перший рік війни дії партизанів і підпільників мали неорганізований характер, бракувало підготовлених командних кадрів і фахівців. Але коли у травні 1942 року були створені Центральний штаб партизанського руху та його Український штаб, ситуація змінилася: масова робота серед населення, яку проводили підпільні партійні організації, співпраця з вже існуючими партизанськими загонами робили патріотичний рух в тилу ворога могутнім і героїчним.

     До цієї дати в бібліотеці презентовано виставку-хроніку «Пам'ять заради майбутнього». На виставці представлені документи, актуальні до зазначеної дати.             

                                                             

Діти України за мир

      Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення воєнних конфліктів та створення світу без війн. Особливо це відчуття нині актуальне для нас — українців. Цей день — не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні триває жорстока і кривава війна. Наша земля вже не перший рік страждає від війни, яку почала Росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що розуміємо цінність миру. 19 вересня 2024 р. в бібліотеці відбулося засідання клубу «Пульс». Для них був проведений круглий стіл «Діти України за мир» .

     Війна в Україні триває, тому метою даного заходу було привернення уваги кожного з нас до питань важливості миру і принципів гуманності, свободи, добра, поваги. А також нагадати про  важливість привернення уваги до того, що  діється в нашій країні,заради миру.

 

 Іван Котляревський.

   

     1769, 9 вересня – у Полтаві народився Іван Котляревський, письменник, поет, драматург, громадський діяч, основоположник сучасної української літератури. Походив із зубожілого козацького старшинського роду, батько працював канцеляристом міського магістрату. Згодом Котляревські отримали дворянське звання. Дев’ять років навчався в духовній семінарії у Полтаві, яку так і не закінчив – духовна кар’єра його не приваблювала. Тоді ж почав писати вірші, публікувався в сатиричному альманаху «Полтавська муха». Працював канцеляристом, вчителював у поміщицьких родинах. Водночас активно цікавився українським фольклором: вивчав життя простого люду, його звичаї та обряди, записував народні пісні. З 1796-го перебував на військовій службі у Сіверському карабінерському  полку. Вірогідно, такий поворот долі став наслідком нещасливого кохання: Іван Петрович закохався у 20-річну Марію Семенівну, бідну родичку господаря, в якого працював домашнім учителем, але дівчина вже була обіцяна іншому і мала стати дружиною багатого вдівця.

Ще в 1794-1796 роках підготував перші три частини поеми «Енеїда», написаної на сюжет однойменного твору римського поета Публія Вергілія. Рукописний примірник поеми опинився в конотопського поміщика Максима Парпури. Останній завідував друкарнею медичної колегії в Петербурзі. І вже під час військової служби Іван Петрович дізнався про видання в 1798-му в Петербурзі «Енеїди» коштом Парпури. У відповідь Котляревський у виданні «Енеїди» 1809-го (коли додалася четверта частина) помістив Парпуру до пекла:

Якусь особу мацапуру

Там шкварили на шашлику,

Гарячу мідь лили за шкуру

І розпинали на бику.

Натуру мав він дуже бридку,

Кривив душею для прибитку,

Чужеє оддавав в печать;

Без сорома, без Бога бувши

І восьму заповідь забувши,

Чужим пустився помишлять.

     Найпопулярнішою версією “Енеїди” стала та, яку проілюстрував Анатолій Базилевич у 1967-у році. Книга вийшла другом у 1968-у році у видавництві “Дніпро”.  “Енеїда” в оформленні Базилевича перевидавалася 17 разів. Між тим «Енеїда» стала першим твором в українській літературі, написаним народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови. «Першорядної ваги було те, що Котляревський порвав з панівною тоді наукою про мовні стилі, високий і подлий, і став дивитися на мову народну, як на достойну поважних творів…, – зазначає Іван Огієнко. –         А в «Наталці-Полтавці» та в «Москаль-Чарівнику» він дуже висміяв ту панівну за його часу мову, якою говорило в Україні середнє й вище панство, поволі обмосковлюючись». І далі: «Котляревський міцно поєднав українську мову з українському літературою – після нього справді нашою літературною мовою остаточно, уже без хитання, стала жива народна мова. І від Котляревського вона стала творчо розвиватися вже зовсім свідомо. За прикладом Котляревського пішло багато його наслідувачів, на яких він сильно впливав аж до часу Шевченка» Відомо, що «Енеїду» з автографом автора дбайливо зберігав імператор Олександр І, примірник твору мав навіть Наполеон І Бонапарт. Під час військової служби Іван Котляревський брав участь у задунайських походах російсько-турецької війни 1806-1807 років, відзначався хоробрістю та безстрашністю в боях (при взятті фортець Бендери та Ізмаїл) і при виконанні дипломатичних доручень. Тоді ж познайомився з козаками Задунайської Січі, яких мав залучити на бік Російської імперії. В 1808-му вийшов у відставку в чині капітана. Влаштуватися на службу вийшло не одразу. Лише в 1810-му став наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян у Полтаві. Який згодом перетворив на зразковий навчально-виховний заклад. Під час походу Наполеона в Росію сформував козацький кінний полк.

Організатор та керівник Полтавського театру (1818-1821). Як і всюди, ставили російські й західноєвропейські п’єси та водевілі. Однак Котляревський швидко зрозумів необхідність розвивати українську драматургію. Саме для театру в 1819-му написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», що й досі не сходять зі сцени. Активно співпрацював з талановитим актором Михайлом Щепкіним, якого допоміг викупити з кріпацтва.

Входив до масонської ложі «Любов до істини», де активно обговорювалися реформи царя Олександра І. Також був членом і співавтором програмових документів таємного «Товариства малоросійського». Ця інформація сплила під час слідства про повстання декабристів, однак для Котляревського все минулося без наслідків. За однією з версій, за нього заступилася  дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна Варвара – внучка останнього гетьмана Кирила Розумовського, яскрава і сильна особистість. Рєпніни багато років тісно спілкувалися з Іваном Петровичем.  Мешкав у батьківському будинку, збудованому ще в 1705-му.

Помер 10 листопада 1838-го в Полтаві. Перед тим відпустив на волю 6 своїх кріпаків та роздав все майно родичам і знайомим. В останню путь його проводжала вся Полтава, а Тарас Шевченко відгукнувся віршем «На вічну пам’ять Котляревському»: 

...Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!...

Оскільки Іван Петрович ніколи не був одружений і не мав прямих нащадків, його спадкоємницею та господаркою садиби стала економка Мотрона Веклевичева, унтер-офіцерська вдова. Повний текст «Енеїди» (в шести частинах) побачив світ уже після смерті автора, в 1842-му.

В рідній Полтаві на честь Івана Котляревського відкрито пам’ятник (1903), літературно-меморіальний музей (1952) та музей-садибу (1969).

На честь 255-річчя з дня Народження в нашій бібліотеці для користувачів було запропоновано літературний  портрет « Мандрівка у світ Котляревського»

Мета заходу: познайомити користувачів з життєвим та творчим шляхом Івана Котляревського. Висвітлити його твори, які є в наявності в бібліотеці.