РІК ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ,ГОЛОД, ГОЛОД... 

 Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ  у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.                                 В Рибаківській бібліотеці-філії до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років організовано книжкову виставку-факт «Трагедія не знищеної волі». На книжковій виставці представлено публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом. Заслуговують уваги такі книги:

«Жнива Скорботи» Роберта Конквеста, який ще у ті роки не захотів брехати і сказав світові про те страшне винищення;                            «Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у1932-1933роках» Валентини Борисенко;

збірник Станіслава Кульчицького «Голод 1932-1933р.р. в Україні як геноцид: мовою документів, очима свідків»;

«І чого ви ще живі? 1933» -популярне видання   /упорядник Тетяна Боряк;

«Чорна тінь Голодного лихоліття: відомості з історії Березанського району» та інші.

 За останні роки з’явились сотні нових видань, які висвітлюють тему лихоліття. Книги, які представлені до вашої уваги, це оголена правда, від якої стає моторошно навіть через багато десятиліть. Їх читання вимагає певного настрою, однак для нас жоден найменший факт цієї трагедії не повинен забутися.

 На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна змести сліди злочину. Можна враз і вдруге, і втретє переписувати історію на угоду влади чи ідеології. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати.

                                                                                                                                                          

 

 

 

СТОРІНКА ЖИВОЇ ІСТОРІЇ

21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього. Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції. Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 – лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження свідомості суспільства. 

Події останніх років ставлять перед бібліотеками завдання активізації патріотичного виховання підростаючого покоління. До цієї  знакової події в Рибаківській бібліотеці-філії була представлена ілюстративна полиця-спогад «Майдан: сторінка живої історії». Відвідувачі мали можливість переглянути ілюстративну викладку літератури та ознайомитися з матеріалами, присвяченими цим подіям.

НА ЩО Я МАЮ ПРАВО?

    18 листопада в Рибаківський бібліотеці-філії для правового клубу «Пульс» було організовано правовий геокешинг «Знаємо свої права, виконуємо свої обовʹязки», присвячений Всесвітньому дню  дитини. Бібліотекар розповіла про історію Конституції України та права і обов’язки людини, а також познайомила читачів з літературою правової тематики, яку рекомендовано прочитати, щоб не потрапити в протиправні ситуації.

    В правовому ребусі, який разом розгадували найкмітливішою виявилась Колєснікова Надія. 

    Всі учасники заповнили анкету «Щоб я запропонував другові, аби вберегти його.Члени клубу прийняли активну участь в обговоренні даного заходу і виявили неабиякі правові знання.

 МИ  РІЗНІ, МИ РІВНІ.

  16 листопада у світі та в Україні відзначають Міжнародний день толерантності.Цей День був запропонований у 1996 році Генеральною Асамблеєю ООН. Таке рішення було ухвалено у зв’язку з проведенням у 1995 році Року ООН, присвяченого толерантності, який був проголошений Асамблеєю в 1993 році з ініціативи ЮНЕСКО.

   Нагадаємо, що 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У ній ідеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

   Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

   Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

   У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.  

   ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй, адже принципи толерантності мають закладатися ще в дитячому віці.

 

ЦЯ МОВА, ДЛЯ МЕНЕ, ЯК МАТИ ЄДИНА

 9 листопада наша країна відзначає День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом Президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997 року.

         Також за православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.

        Українська мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

        Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об'єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

Ми ж сьогодні пропонуємо нашим користувачам взяти участь у мовознавчій онлайн-вікторині «Як добре ви знаєте українську мову?»  

Мета: формувати розуміння того, що українська мова- наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про виникнення української писемності, красу і багатство української мови; розвивати пам’ять, швидкість мислення, увагу, спостережливість, кмітливість; виховувати любов до рідної мови, бажання глибше вивчати її.

    А також пропонуємо вашій увазі тематичну книжкову виставку, присвячену Дню української писемності та мови. Створена виставка допоможе нашим читачам глибше пізнати історію рідної мови, дасть змогу більш детальніше вивчити нашу мову.           

Вікторина « Як добре ви знаєте українську мову?»

          1.Скільки слів має сучасна українська мова?

        1) близько 320 тисяч;

        2) близько 260 тисяч;

        3) близько 180 тисяч;

2. Яка найменша одиниця мови?

                 1) звук;

                 2) слово;

                 3) речення;

 3. З якої літери починається найбільше слів в українській мові?

        1) П;             2) Б;             3) С;

 4. Найменше вживаною є літера:

                  1) Ф;                    2) Я;           3)Х;      

           5. Скільки літер в українській мові?

                  1) 32;                   2) 29;                   3) 33;

           6. Як називається розмова двох осіб?

                  1) монолог;

                  2) діалог;

                  3) епілог;

            7. Як називаються слова з протилежним значенням?

                   1) антоніми;

                   2) омоніми;

                   3) синоніми;

            8. Яку назву має словник про значення слів?

                   1) орфографічний;

                   2) орфоепічний;

                   3) тлумачний;

            9. Ми знаємо, що українська мова – милозвучна. Яке місце вона займає за             цим критерієм ?

                    1) Шоста за милозвучністю;

                     2) Четверта;

                     3) Друга;

         10. Наскільки ви сильні в українській говірці, що таке тремпель?

                     1) вішак для одягу;

                     2) молоток;

                     3) кухоль;

         11. Який фразеологізм пояснено правильно?

                     1) Ведмежа послуга – дуже велика послуга;

           2) Згущувати фарби – заплутувати когось;

           3) Хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже;

 12. Як правильно ?

                     1) Будь ласка;

                     2) Будь-ласка;

                     3) Будьласка;

         13. Що означає вислів «Їсти облизні»?

                     1) вилизувати тарілку за кимось;

                     2) постійно чогось не дотримуватись;

                     3) зазнавати невдачі;

         14. Синонім до слова збагнути

                     1) розбагатіти;

                     2) зрозуміти;

                     3) розгледіти;

         15. Продовжіть прислів’я:

                     1) Що посієш…

                     2) Зробив діло…

                     3) Життя прожити…

                     4) Вік живи…

                     5) Краще синиця в руках…

                     6) Слово-не горобець…

                     7) Без верби і калини…

                     8) Книга вчить, як…