Позбавлені Батьківщини

18 травня  -  День пам'яті жертв геноциду кримсько-татарського народу.                
  Цього дня 1944  радянська влада розпочала операцію з депортації кримських татар, закинувши їм масове дезертирство та співпрацю з ворогом. З півострова було виселено понад 200 тисяч осіб. За даними Українського інституту національної пам’яті за перші роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками,  понад 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.  

Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але вони так і не отримали права повернутися до Криму. Заборона діяла до 1989 року. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Формально дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою або потрапила до рук мародерів. Впродовж 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.

В Рибаківській бібліотеці було проведно історичну довідку «Позбавлені Батьківщини».

Під час заходу користувачі були ознайомлені з тяжкою долею кримських татар.

                  

 

 

 

#молодьМиколаєва, #Vyshyvankastyle.

Вишиванку одягай - Україну прославляй.

Сьогодні  Україна святкує День вишиванки. Це чудова нагода виразити свою любов до української культури та традицій! Тож наша бібліотека взяла участь у обласному флешмобі, в якому міг взяти участь кожен, незалежно від місця знаходження.

     16 травня люди одягли свої найкращі вишиванки, вийшли на вулиці рідного села і запрошували друзів святкувати День вишиванки разом.  

     Цим флешмобом  ми показали світу єдність України, приєднались до святкування Дня вишиванки та долучилися до створення яскравої атмосфери підтримки української культури!

 

 

 

Мамо, мамочко моя.

 

Вже понад сто років День матері є приємним приводом для того, щоб ще раз привітати, подякувати, підтримати найріднішу людину – маму. Цього року День матері в Україні відзначили 12 травня. Споконвіку мама асоціюється з берегинею сім'ї. Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина – мати. Саме від неї залежить виховання дитини, і саме мати прищеплює любов до рідної землі.

До материнського свята в бібліотеці  пройшов цікавий і хвилюючий захід «Мамо, мамочко моя» Почали захід бібліотекарі розповіддю про свято Дня матері, познайомили з мудрими легендами про матір. Потім звучали гарні українські пісні та лунали вірші про матір. У заході брали участь члени клубу «Жіноче крило» та активісти бібліотеки.

Свято Матері стало ще однією сходинкою до родинного єднання в бібліотеці. Наші мами - це тепле ласкаве сонечко, яке щедро світить, зігріває і нічого не вимагає натомість. Завершилось свято приємним чаюванням із солодощами та теплими щирими приємними побажаннями для матусь та бібліотекарі

 Вивчай Європу - змінюй Україну

9 травня Україна відзначає День Європи – свято, яке традиційно відзначається в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті.

З метою розширення знань з питань європейської інтеграції, отримання нової інформації про європейські країни в Рибаківській бібліотеці  проведено інформкоктейль «Вивчай Європу - змінюй Україну».

Під час заходу бібліотекар розповіла, що ми,  українці, живемо в самому серці Європи і відчуваємо себе її часткою; що Україна обрала свій шлях у Європейську спільноту і бачить своє майбутнє в європейській інтеграції.  Також бібліотекар запропонувала присутнім взяли участь в інтелектуальній вікторині “ Що ти знаєш про Європу? ” та у конкурсі “Відкриваємо Європу”. Під час заходу молодь демонструвала свої знання та дізналась нову інформацію про країни ЄС.

 

                                    Тихі зорі – вічної пам’яті

Шість довгих років палахкотіла Друга світова війна, яка двічі пролетіла вогняним птахом по всій Україні, опалила кожну сім’ю і кожне людське життя.

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю історію людства війні 1939 – 1945 років. Загинув кожний п’ятий українець, на руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 було спалено вщент, знищено тисячі промислових підприємств та осель.

Для всіх нас, українців, війна – вічно у незгасимій пам’яті…

До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні наша бібліотека  підготувала патріотичну викладку літератури  «Тихі зорі – вічної пам’яті», мета якої – ознайомити читачів із творами на тему Другої світової війни, зацікавити новими виданнями та маловідомими документами.

        У викладці представлено видання, які висвітлюють причини, перебіг та історичне значення подій Другої світової війни; спогади учасників бойових дій; трагедію й подвиг перших років війни; художні твори митців світової літератури, які присвятили свої вірші, романи, повісті тим буремним рокам.

 

 

 

 Трансформація діяльності публічних бібліотек під час війни

30 квітня наша бібліотека долучилась до засідання Ради керівників бібліотечних закладів Миколаївської області за темою «Трансформація діяльності публічних бібліотек під час війни», що проходило в онлайн-форматі на платформі ZOOM. 

Під час заходу розглядались такі питання:

1.     Ресурсний потенціал публічних бібліотек в умовах воєнного стану, а саме:  

а)Публічна бібліотека громади: переосмислення стратегії розвитку;

б)Бібліотеки як центри стійкості та єднання: трансформація обслуговування дітей під час війни; 

в)Університетська бібліотека: адаптація до функціонування в умовах війни;

г)Цифрова безпека та інфодетокс: ключові поради.

 

2.     Адаптація бібліотечних послуг до реалій часу:

а)Кейс успішних проєктних ініціатив бібліотеки;

б)Ефективні формати бібліотечної діяльності в реаліях сьогодення;

в)Бібліотека на варті ментального здоров’я: психосоціальна підтримка; 

г)Волонтерський рух бібліотек: діяльність, що згуртовує громаду.

 

3.     Методичний порадник:

а)Професійна компетентність фахівця як запорука ефективної діяльності бібліотеки;

б)Тенденції формування фондів публічних бібліотек в сучасних умовах;

в)Створення безбар’єрного простору у бібліотеках; 

г)Цифрова безпека та інфодетокс: ключові поради.