Голоси дітей

4 червня в Україні День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Ця дата була встановлена Верховною Радою України 2021 року і збігається з Міжнародним днем невинних дітей — жертв агресії.🕯️

У бібліотеці відбулася особлива тиха акція «Голоси дітей» — вшанування пам’яті дітей, чиї життя забрала війна.

Серед дітей, які загинули є і наш односельчанин- маленький Антоненко Артем, якому на час загибелі виповнилося тільки 10 років. Дитина підірвалася на міні.

Понад 700 маленьких янголів уже ніколи не обіймуть своїх батьків, не підуть до школи, не прочитають улюблену книжку, не здійснять свої мрії… Ще понад 2500 дітей зазнали поранень. За кожною цифрою — зруйноване дитинство, біль, сльози та непоправна втрата.

     Тиша цієї акції була голоснішою за слова. У ній — скорбота, співчуття, пам’ять і молитва за кожну дитину, яка мала жити…

     Ми не маємо права забути. Не маємо права звикнути до втрат. Кожне дитяче життя — це цілий Всесвіт, який мав майбутнє.

     Нехай ця акція стане для всіх нагадуванням: війна приносить лише біль і руйнування. І наш спільний обов’язок — берегти пам’ять про невинно загиблих та робити все можливе, щоб майбутні покоління жили під мирним небом.

Світла пам’ять маленьким янголам…

 

Літні читання 2026

     Ось і закінчився навчальний рік і почалася золота пора - літні канікули, які з нетерпінням чекає кожна дитина. 1 червня в бібліотеці відбулося  свято  відкриття  літніх читань « У книг немає канікул» . На бібліотечний вікенд  бібліотекар запросила  першокласників ліцею та створила  їм   особливу атмосферу, де кожний присутній відчув себе у центрі уваги.  Учасники активно відповідали на питання книжкової вікторини,  веселі конкурси, інтелектуальні завдання ,танці і пісні – все це створювало неповторне відчуття свята, веселощів та пустощів для наших дітей, які так потребують хорошого настрою в ці важкі часи.

        А на завершення свята бібліотекарі запропонували дітям смаколики, які передала їм Червона Шапочка. Додому пішли з хорошим настроєм та цікавими книгами.

 

Безбар’єрність —  це стосується кожного

Сьогодні в  бібліотеці відбувся перегляд та активне обговорення презентації на тему «Безбар’єрність — чому це стосується кожного?». Захід мав на меті поглибити розуміння важливості створення інклюзивного та доступного середовища для кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей, віку чи соціального статусу.

Участь у заході взяли відвідувачі Університету третьоо віку, що свідчить про усвідомлення актуальності цієї теми в сучасному суспільстві. У ході обговорення порушувалися питання:

✔️ Що таке безбар’єрність у широкому сенсі?

✔️ Які перешкоди досі існують у фізичному, інформаційному та емоційному середовищі?

✔️ Як кожен службовець може сприяти змінам у власній громаді?

✔️ Практичні кроки до реалізації принципів безбар’єрності в діяльності державних структур.

       Особливу увагу було приділено національній стратегії безбар’єрності, що визначає основні напрями розвитку інклюзивної політики в Україні та є важливим чинником у побудові справедливого та людяного суспільства.

       Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про доступ до інформації, освіти, праці, медичних послуг та громадського життя для кожного.

       Дякуємо всім учасникам за активну позицію, конструктивні пропозиції та небайдужість. Переконані: тільки разом ми зможемо зробити наші громади комфортнішими та відкритішими для кожного.

 

 

 

Я пізнаю світ. Європа.

      Віртуальна екскурсія « Я пізнаю світ. Європа.» була проведена в бібліотеці для старшокласників.

      Бібліотекар  провела пізнавальний та захопливий захід для учнів 11  класу, присвячений Дню Європи в Україні.

 Тема зустрічі — віртуальний екскурс «Країни та міста Європи».

       Читачі вирушили у цікаву мандрівку, під час якої: дізналися більше про Європейський Союз та його цінності. Відкрили для себе незвичайні та цікаві факти про європейські країни.З захопленням грали у гру «Розфарбуй Європу», вивчаючи карту континенту.

Захід пройшов у дружній, активній атмосфері, наповненій новими знаннями, творчістю та позитивними емоціями

 

 Національний тиждень безбар'єрності

      Бесіди з психологом у бібліотеці — це безкоштовні заходи для психоемоційної підтримки, де відвідувачі можуть обговорити особисті труднощі, пропрацювати стрес та отримати поради у безпечному просторі. Такі зустрічі проводяться постійно в нашій бібліотеці з групою Університету другого віку. Сьогоднішня тема «6 правил безбар'єрного спілкування»

Безбар'єрне спілкування — це основа

 екологічної та коректної комунікації без упереджень чи стереотипів. Воно базується на базовій повазі та шести основних  принципах, затверджених психологами та експертами з інклюзії.

6 основних правил безбар'єрного спілкування:

1.    Принцип «спочатку людина»
Завжди ставте особистість на перше місце. Говоріть «людина з інвалідністю» або «людина, що має порушення слуху», а не навпаки. Людина не дорівнює її діагнозу, віку чи статусу.

2.    Не перебільшуйте та не драматизуйте
Уникайте емоційно забарвлених слів-жалощів (наприклад, «бідний», «нещасний», «прикутий до візка»). Використовуйте нейтральне формулювання — «користується кріслом колісним».

3.    Запитуйте, а не припускайте

Не соромтеся ввічливо запитати, чи потрібна людині допомога, і як саме її надати, якщо ви бачите в цьому потребу. Не вирішуйте за інших.

4.    Уникайте стереотипів та узагальнень
Відмовтеся від фраз, які навішують ярлики на цілі групи людей. Кожна людина має власний унікальний досвід.

5.    Поважайте особисті межі
Особистий простір та час важливі для кожного. Не ставте незручні запитання про стан здоров'я, особисте життя або травматичний досвід, якщо людина сама не готова про це розповісти.

6.    Говоріть зрозуміло та шанобливо
Уникайте специфічного професійного жаргону, якщо співрозмовнику складно його зрозуміти. Слухайте активно та дослуховуйте думку людини до кінця, не перебиваючи.

Ці прості правила роблять комунікацію відкритою, рівною 

Вишиваночка, вишиваночка.

 21 травня вся Україна святкує День вишиванки. Користувачі нашої бібліотеки теж взяли участь у флешмобі "Вишивала дівчина вишиванку"

                                              

                                         

                                   Янголи спасіння

     Сьогодні   в бібліотеці відбулася  зустріч  з представниками фонду «Янголи Спасіння» Присутні  вдячні працівникам  фонду за те, що внесли в наше життя радість, сміх. В такий тяжкий час , коли люди постійно пригнічені, психолог зуміла подарувати людям гарний настрій,  створити атмосферу затишку і добра .  Зустріч  стала важливим кроком до реалізації спільних ініціатив.

 

 

Депортація: шлях болю

 

День боротьби за права кримсько-татарського народу та День пам'яті жертв геноциду кримсько-татарського народу відзначаються щорічно 18 травня. Ця дата приурочена до початку масової депортації кримсько-татарського народу радянським режимом У 1944 році тисячі кримських татар були насильно депортовані з рідного Криму, позбавлені дому, права на свою землю та майбутнього. Ця трагедія назавжди залишила глибокий слід в історії народу та всієї України.

Депортація кримсько-татарського народу радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання - шлях, який для багатьох став останнім. Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року, підписана особисто Сталіним, завершила процес примусового витіснення корінного народу з власної землі, який розпочався одразу після анексії Криму Російською імпГоловна хвиля депортації відбулася 18-20 травня 1944 року. За офіційними даними, було депортовано понад 193 тисячі осіб, серед яких понад 92 тисячі дітей. Дорога до місць спецпоселень тривала тижнями в нелюдських умовах — без належної їжі, води та медичної допомоги. Тисячі людей загинули ще під час примусового переселення. Репресії були спрямовані не лише проти народу, а й проти його культурної спадщини. Після депортації радянська влада ліквідувала кримськотатарські школи, бібліотеки, музеї, редакції газет, культурні установи, знищувала історичні назви населених пунктів, мечеті та кладовища.

До цієї дати в бібліотеці , для членів клубу "Пульс" було проведено хронограф правди  під назвою "Депортація: шлях болю".  Де відвідувачі узнали що

депортація кримсько-татарського народу радянським тоталітарним режимом є геноцидом. Здійснювалися умисні вбивства, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисно створювалися життєві умови направлені на фізичне знищення кримських татар.Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася в СРСР протягом десятиріч. Заборонялася мова, культура корінного народу України. Кримські татари були не просто позбавлені батьківщини, але й власного імені, мови, історії, ідентичності.Та попри десятиліття вигнання та переслідувань, кримськотатарський народ зберіг свою ідентичність, культуру та право на пам’ять.

     Тільки після розпаду СРСР, у незалежній Україні, ми можемо вшанувати пам`ять жертв геноциду та говорити правду про злочини проти людяності. Анексія Криму у лютому 2014 році знову активізувала проблему боротьби кримських татар за свої права.

     Сьогодні, 18 травня, до 82 роковин депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом, на площі перед Кропивницькою міською радою і на будівлі Кіровоградської ОВА теж майоріє прапор кримських татар.

     Крим — це Україна, і там обов’язково будуть високо підняті український та кримськотатарський прапори.

 

 

 

                            Мамо , мамо-вічна і кохана.

Напередодні величного свята - Дня Матері, члени бібліотечного клубу "Жіноче крило" зібралися в бібліотеці на літературно-музичне свято «Матуся наша-янгол на землі». Їх щиро вітали з святом учні Рибаківського ліцею, які підготували концертну програму. Чарівні ведучі Аліса Несіна і Ірина Сліпуха вітали присутніх гарними віршами, побажаннями миру, здоров'я та довголіття. Найпершим виступав Хацкевич Богдан, який розповів вірш - привітання. Пісні лунали в виконанні Вероніки Плахтій та Анастасії Карпінець. Настрій гуморесками піднімала Тетяна Несуща. На завершення програми всі присутні співали улюблену пісню "Червону руту".

Після концертної програми гості пригощалися запашним чаєм, кавою та смаколиками.

                       

                                                                       

             

           

Прапор і герб Миколаївської області.

Для ознайомлення жителів села з новою геральдикою Миколаївської області , на дошці оголошень та вході в бібліотеку вивішені реклдамні плакати.

 

ПАМ’ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО

     8 травня ми схиляємо голови перед тими, хто захищав світ від нацизму під час Другої світової війни. 8 травня – це День пам’яті та примирення. Для України цей день тепер звучить інакше. Раніше ми читали про війну в підручниках історії, а сьогодні пишемо її власною кров’ю та надлюдськими зусиллями.

     Символ цього дня – червоний мак – став для нас не просто знаком скорботи, а нагадуванням, що рани війни глибокі, але життя завжди проростає крізь попіл.

Чому це важливо саме зараз?

Наступність поколінь: Ми розуміємо ціну свободи краще за будь-кого в Європі. Мужність наших прадідусів і прабабусь сьогодні живе в кожному воїні ЗСУ.

Ми знаємо, що мир – це не просто відсутність пострілів, це перемога справедливості над агресією.

Ми згадуємо не лише солдатів, а й цивільних, дітей, лікарів – усіх, чиї життя забрала і забирає війна.

«Мир – це не дар, це здобуток. Пам’ять – це не просто дата в календарі, це наш внутрішній компас».

Сьогодні ми не святкуємо «велич», ми вшановуємо людський подвиг. Ми дякуємо за можливість жити й боротися. Ми пам’ятаємо, якою ціною дається кожен світанок. Слава всім, хто боровся тоді! Слава всім, хто боронить нас зараз!

     До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у

Другій світовій війні розгорнута виставка – вшанування «Крізь пекло війни». На виставці представлено видання, які  висвітлюють причини та перебіг подій Другої світової війни, трагедію й подвиг, історичне значення великої перемоги, спогади безпосередніх учасників бойових дій, художні твори митців літератури, які присвятили свої вірші, романи, повісті тим буремним рокам. Читачі познайомилися з книгами, які розповідають про реальні події тих часів.

 

Краєзнавчі зустрічі

В бібліотеці відбулася зустроіч Університету Третього віку. За чашкою духмяного чаю , присутні слухали цікаву розповідь місцевого краєзнавця Паєва Миколи Костянтиновича про історію острова Березань що знаходиться в морі напроти села Рибаківка. Зустріч пройшла цікаво і змістовно.

Болить Чорнобиль крізь віки

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

      "В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду..." ☢️ 40 років минає з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу "Шахед" пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.

     До цієї трагічної дати в бібліотеці було проведено годину-спомин "Чорнобиль-небезпека тоді і зараз"  На заході були присутні учні 7 класу Рибаківського ліцею. Дітям розповіли про трагедію на Чорнобильській АЕС, про небезпеку і горе яке ця аварія спричинила, про героїв-рятівників, які загинули захищаючи і рятуючи всіх нас. Поіменно згадали всіх односельців-ліквідаторів аварії. Читачам було запропоновано книги про катастофу, які є в фонді бібліотеки.

 День довкілля

                                                             

           Природа землі незвичайна і неповторна. Кожен її куточок гарний по-своєму. Щедра і привітна наша земля, та в останні роки важко їй живеться… До проблеми захисту довкілля долучилась і Рибаківська бібліотека . До Дня довкілля до книгозбірні завітали  учні Рибаківського ліцею. Школярі дізнались про шкоду, яку людина завдає навколишньому середовищу та як зберегти нашу природу. Для закріплення отриманих знань  , бібліотекарем  було проведено екологічну вікторину «Планета в наших руках». Діти отримали відповіді на цікаві запитання: «Який океан найменший у світі?», «Яка пташка може літати вперед хвостом?», «Які тварини сплять із відкритими очима?», «Яка риба має вуса?» тощо. За активну участь у вікторині школярі отримали солодкі призи. Крім того учнів запросили переглянути мультфільм «Пригоди лісових друзів». 

 

                            Що таке булінг?

 

В бібліотеці, для членів клубу «Пульс», було проведено годину-роздум «Що таке булінг?»

Мета: ознайомити користувачів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття власної гідності, почуття емпатії та переживання до людини, яка зазнає насильства, розвинути навички протидії соціальному тискові, вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

 Кожному з нас хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або

сві        самі ставали тими, хто ображає. Насильство та жорстокість, які направлені на одну дитину називається булінгом. Так що таке булінг. Почнемо з відомої притчі.

«Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав:

«Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках -

живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик

помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось

тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Піймавши метелика, лихий чоловік попрямував до

мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи

мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною,

відповів: «Усе в твоїх руках, чоловіче». Що мав на увазі мудрець, коли так відповів

чоловікові?

Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре.

Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у

світі стане більше - добра чи зла, як вона ставитиметься до інших - добре чи

погано. Останніми роками визнано поширення такого

явища, як шкільний булінг.

Булінг перекладається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін

означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і

психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей

Визначають 4 головні ознаки булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

. Як показує практика, форми шкільного булінгу

можуть бути різними

 систематичні кепкування з будь-якого приводу (від

національності до зовнішнього вигляду дитини);

 задирство;

 фізичні і психічні приниження;

 різного виду знущання;

 бойкот та ігнорування;

 псування особистих речей та ін.

Найчастіше жертвами шкільного булінгу стають учні, які мають:

1. Фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом,

порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не

можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.

2. Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні,

імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену

самооцінку.

3. Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння,

клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).

4. Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні

одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

5. Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).

6. Хвороби.

7. Труднощі в навчанні.

Кожен з нас рівний у своїх правах. Кожен з нас такий самий, але

водночас такий різний. Хтось високий, а хтось ні. Ти вмієш жартувати, а я ні.

Перелік таких порівнянь можна продовжити. Але всі можемо поважати один

одного та дружити, навіть якщо ми дуже різні.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень

в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і

насмішок. Жертви булінгу переживають важкі емоції - почуття приниження

та сором, страх, розпач і злість. Такі учні іноді просто бояться ходити до

школи.

Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш

зробити, - не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення має бути

таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що

відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти

з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує

на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми -

допоможи їм відчути, що вони не одні.