Актуальні напрямки соціокультурної діяльності бібліотеки

    Сьогодні наша бібліотека взяла  участь у Дні професійного спілкування  на тему «Актуальні напрямки соціокультурної діяльності бібліотеки», що відбувся в онлайн-форматі у рамках діяльності Кураторської служби Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Під час заходу розглядалися  питання: поняття, завдання та актуальні напрямки соціокультурної діяльності бібліотек.

Завідуюча відділом соціокультурної діяльності Миколаївської ОУНБ - Галина Войциховська навела приклади різних форм заходів та надала поради щодо підготовки та проведення соціокультурних заходів, у т. ч.  в онлайн-форматі.  

 ЛітСвіт: про літературу і не тільки…

         26 листопада наша бібліотека долучилася до віртуальної зустрічі з Тетяною Винник – українською письменницею, громадською діячкою, журналісткою, перекладачкою, казкотерапевткою, арт-коучем, лауреаткою всеукраїнських, міжнародних конкурсів та премій, дипломанткою Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

    Учасники заходу з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…» мали можливість поспілкуватися з письменницею, задати запитання щодо її творчості, а також отримати у подарунок антологію поезії та перекладів українських авторів зарубіжжя «Parole слова» та поетичну книжку «Смарагдова сукня», що будуть передані авторам найцікавішого запитання.

                                       Голодомор 1932-1933

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Цього року виповнюються 91-ші роковини Голодомору 1932-1933 років, однієї з найбільших трагедій в історії людства.

До цієї скорботної дати  в Рибаківській бібліотеці оформлена книжкова виставка-реквієм «Голодомор 1932-1933», на якій представлені історико-документальні  книги про найстрашнішу трагедію в історії українського народу.  Користувачі різних вікових категорій також можуть ознайомилися з краєзнавчими виданнями, в яких йдеться про жахливі події 1932-1933 років, що відбувалися на Миколаївщині. Доповнюють виставку художні твори українських письменників, в сюжетах яких показана жахлива картина голодомору українських родин.

Також доземно схилімо голови, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв голодомору та засвітимо вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими.

 

                                       Вільні творять свободу

        Щорічно 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи, який пов’язаний з початком двох революцій, коли голоси мільйонів громадян злилися в єдиний голос нації, щоб твердо сказати: «Українці хочуть і будуть жити у вільній демократичній державі».

Нам може здаватися, що це все було ніби вчора. Але ні, сьогодні виповнюється 11 років від початку Революції Гідності.

Події на Майдані стали переломними для новітньої історії. Тому сучасні діти повинні мати цілісне уявлення про ті події, адже нині Україна продовжує боротися за свою незалежність.

З нагоди цієї символічної дати у нашій бібліотеці відбулася інформаційна година на тему: «Вільні творять свободу». Учасникам заходу було донесено інформацію про доленосні події в Україні листопада 2013 – лютого 2014 року та про війну Росії проти України, окупацію Кримського півострова та частини областей України. А також, присутні обговорювали такі поняття, як гідність, свобода, патріотизм, переглянули відео-ролик « Майдан: як все починалось». Загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Україна. Війна, що триває

 

19  листопада 2024 року спливає 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Це - 1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу. 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.

Цей день - нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!           

 До цієї дати у нашій бібліотеці розгорнуто патріотичну книжкову виставку « Україна. Війна, що триває». На виставці представлені книги, в яких розповідається про перші дні повномасштабного вторгнення російської федерації, про невигадані історії людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про пережиті  випробування: обстріли, бомбардування, втрату житла, втрату рідних та близьких і те, як ця війна змінила кожного з нас, змінила нашу країну.

Тут також є книги, які  заслуговують на особливу увагу. Це художньо-публіцистичні нариси про Героїв України, які змінили хід цієї війни. Про тих, хто звільняє наші міста і села, завдяки кому ворог раз-по-раз змушений робити «жести доброї волі» і забиратися геть, облишивши все, що намагався загарбати.

  Ця дата — не просто цифра, а символ незламності українського народу. За цей час Україна пережила безліч втрат, але також продемонструвала неймовірну стійкість і єдність.

 

 Толерантність починається з мене

Напередодні Міжнародного дня толерантності, яке святкується 16 листопада, в Рибаківській бібліотеці відбувся діалоговий майданчик «Толерантність починається з мене», що був підготовлений  бібліотекарем для учасників клуб «Пульс». 

Учасникам заходу нагадали що таке толерантність та з яких компонентів вона складається. Бібліотекар говорила про розуміння й повагу один до одного, терпіння, підтримку, милосердя, чуйність, співчуття, любов - все це є необхідними  вміннями толерантного спілкування. Присутні прослухали китайську притчу «Дружна родина», розглянули  квітку толерантності, потім всі мали можливість висловитись, що означає толерантність саме для нього та привести приклади з повсякденного життя. Захід пройшов інформативно цікаво та весело.

 Моя зброя – мій сміх

    Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Губенко) народився на Полтавщині 13 листопада 1889 року і виховувався в родині, де росли 17 дітей. При цьому зміг здобути медичну освіту, яку закинув заради літератури. Його авторський дебют відбувся в 1919 році. Він є засновником особливого жанру в літературі, якому сам придумав назву. Свої короткі сатиричні твори називав «усмішками». Автор відомих збірок «Вишневих усмішок».

 

    Його фірмовий стиль – гострі іронічні, сатиричні жарти на будь-які тематики: починаючи від побутових ситуацій, закінчуючи чинною політичною елітою. Автор зображував дійсне реальне життя з усіма його проблемами та недоліками. Таким чином, намагався звернути на них увагу, надати можливість осмислити, зрозуміти та виправити вади, що існують. Особливістю гумору Остапа Вишні є багатство відтінків комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалогізований виклад дії, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні й художньо неповторні діалоги, їхня життєво-змістова наповненість, колоритність.

    Хоча Остап Вишня вважається гумористом, його життя було протилежним до почуття легкості, розваги та сміху. Творчість припала на складні та категоричні часи. Було досить небезпечно виражати свої критичні думки про владу та не слідувати ідеології, а висміювати їх – наче ходити по лезу ножа.

    У своїх найсміливіших творах він ставить проблеми розвитку національної мови, культури, вільного й повного впровадження мови в державне користування, критикує та висміює чинну владу та відношення політичної еліти до народу, передає вади, недоліки великих мужів та простого народу.

    Більшість гуморесок автора цілком можна співвідносити із сьогоднішнім днем. З’являється відчуття ніби ти читаєш про те, що відбувається наразі в Україні чи в буденному житті. Остап Вишня зміг не тільки сміливо та по-новому поділитися реальним станом речей, але й залишити актуальність цих тем нащадкам. Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий, письменник був справжнім новатором.

    З нагоди відзначення 135-річчя від дня народження видатного українського письменника-сатирика Остапа Вишні працівники Рибаківської бібліотеки  підготували темполицю «Моя зброя – мій сміх».

Користувачам бібліотеки представлена експозиція, що висвітлює творчий спадок митця та містить палітру видань творів Остапа Вишні, в яких друкувалися гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, а також його збірки: „Мисливські  усмішки”, „Вибране”, „Усмішки, фейлетони, гуморески”.

Тож ближче ознайомитись з життєвим шляхом Остапа Вишні та знову перечитати його незабутні твори ви зможете, завітавши у нашу бібліотеку.

 Як ти, брате?

В Україні вже певний час реалізується волонтерський проект «Як ти, брате?», започаткований психотерапевтом і соціальним психологом Антоном Семеновим. Він покликаний зібрати найкращі практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни, як поширювати ці практики серед всіх українців – військових та цивільних.

Для цього розробляються та розповсюджуються посібники, які містять прості та дієві алгоритми взаємодії в різних ситуаціях. З них можна дізнатися, як правильно вести розмову, щоб вона допомогла людині проговорити й осмислити її складний досвід: як встановити контакт; як і про що розмовляти; як реагувати; що питати; коли потрібно помовчати.

Рибаківська бібліотека теж абсолютно безкоштовно отримала ці посібники від Тетяни Талісман, яка є однією з численних амбасадором проекту «Як ти, брате?».

Посібники розраховані як на військових, так і на дорослих та маленьких цивільних. «Як ви, командире?» допоможе командирам підтримувати взаємну довіру й авторитет у підрозділах. «Як ти?…» порадить, як вести розмову з тим, хто втратив близьких. «Як ти, сонечко?» навчить, як розмовляти з дитиною під час війни, а «Як ти, ветеране?» - з тими, хто намагається повернутися до цивільного життя. «Як ти, брате? Як ти, сестро?» зорієнтує щодо поведінки з людьми із травматичним досвідом. «Тактична комунікація для військових» і «Тактична комунікація для медиків» запропонує алгоритми спілкування в умовах страху та стресу і як підтримати тих, хто вижив.

Тож усі бажаючі можуть завітати до нашої бібліотеки та скористатися цими посібниками у певних життєвих ситуаціях.

 Ментальне здоров’я дітей під час війни

5 листопада бібліотекарі Рибаківської бібліотеки долучилися до вебінару «Ментальне здоров’я дітей під час війни», який провела Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В. О. Лягіна.  

Вебінар розпочала директорка обласної бібліотеки для дітей Тетяна Жайворонок.

Підчас вебінару ми прослухали фахівчиню з психосоціальної підтримки відділу захисту дітей Міжнародного комітету порятунку Дарину Гуменюк, яка розповіла про те, як створити інклюзивний та безпечний простір для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та надати  психоемоційну підтримку дитині у цьому просторі.

Від методистки навчально-методичної лабораторії практичної психології та соціальної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Антоніни Чубової, дізналися про емоційну підтримку здобувачів освіти в умовах війни.

Переглянули презентацію «Бібліотека як затишний світ дитинства» від Дар’ї Шкудун, психологині психологічної служби НБУ для дітей.

Також від практичної психологині Ганни Новікової ми отримали практичні рекомендації щодо підтримки дітей та підлітків.

Наталя Коваль, завідувачка інформаційнобібліографічного відділу обласної бібліотеки для дітей, провела огляд книг «Книжковий антидепресант», які допомагають дітям та батькам справлятися з психологічними труднощами.

І про онлайн-ресурси для підтримки ментального здоров’я дітей, дізналися від Наталії Щуки, завідувачки відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів обласної бібліотеки для діт.

 Психологічне розвантаження в умовах війни

Протягом жовтня-листопада у приміщені Рибаківської бібліотеки відбуваються зустрічі населення з психологами «Центру психологічного здоров’я» міста Миколаєва.

Метою цих зустрічей є: стабілізація стану людини в наслідок стресових подій; вивчення різноманітних технік заземлення, що допомагають зменшити відчуття тривоги та пригніченості; управління фізичними та емоційними реакціями для зменшення їх негативного впливу на прийняття рішень, стосунків, повсякденних справ, сну та фізичного здоров’я.

Єдисан Від А до Я

Від Громадської організації «ЕКО (Екологія, Культура, Освіта) Березань» Рибаківська бібліотека-філія  отримала в подарунок альманах «ЄДИСАН від А до Я».

Це книга до якої увійшли праці істориків і краєзнавців південного краю: Олександра Городилова, Олександра Середи, Олексія Сидорчука, Івана Голтуренка та Віктора Дробного.

 Альманах допоможе нашим користувачам більше дізнатися про державне утворення Єдисан або Ханська Україна, що понад три століття існувало на території Миколаївської та Одеської областей.

Подарована книга знайшла гідне місце серед краєзнавчого фонду.