Книга - це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного. (Рильський М.)

понеділок, січня 17, 2022

 

ВІД КОЛЯДКИ ДО ВОДОХРЕЩА.

 

Де Коза ногою - там жито копою,

Де Коза ходить - там жито родить,

Де Коза рогом - там жито стогом,

А де не буває - там все вилягає



   13 січня в бібліотеці відбулась, перша в цьому році, зустріч членів клубу «Жіноче крило» .Чародій – вечір «Круговерть різдвяних свят» розпочався колядкою «Нова радість стала». Члени клубу разом з аматорами Рибаківського СБК вирішили відродити обряд «Водіння кози» . Водіння кози - одна з найдавніших зимових містерій, що збереглася до наших днів і відбувається на Меланії . За тиждень після коляди, напередодні Нового Року за старим стилем − Щедрий вечір. Це залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем − це день преподобної Меланії. У народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки . Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка…

   І пішла коляда Рибаківкою, з запальними щедрівками і колядками, новорічними піснями. Попереду йшли велична Маланка з Василем. За нею цигани на мотузочці вели козу, яка ніяк не хотіла йти. Гарні молодиці в українському строї завершували цю веселу компанію. Люди з задоволенням і цікавістю спостерігали за стародавнім обрядом.