Живі, поки пам'ятаємо

     Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році.

 

Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою. Сьогодні ми прийшли на кладовище вшанувати пам ять наших земляків Стогу М.М. та Фірсова О.В., які віддали своє життя за нашу неньку- Україну.      

  Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо. 

Пам’ятаємо і будемо памятати завжди. Вічна память і вічна слава!

.

          ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

     З нагоди  найголовнішого для кожного українця свята Дня Незалежності бібліотека  організувала патріотичну  виставку «Україна це-ти! Україна це-я! Незалежна і вільна держава моя!». Цього року виставка стала особливою завдяки тому, що на неї завітали не лише постійні користувачі, а й майбутні першокласники разом зі своїми батьками. Тішимося, що у молодого покоління є такий палкий інтерес до історії своєї країни та прагнення краще зрозуміти події, що визначили її незалежність . На цій виставці ви зможете зануритися у багатогранний світ сучасної України та її історії, дізнатися більше про президентів, які відзначилися у часи незалежності. На поличках виставки ви знайдете книги про національну символіку, розкриєте таємниці національних процесів, які відбувалися в Україні, а також дізнаєтеся про внесок, який наша країна зробила для світової спільноти.

      Значна увага приділена важливій темі війни за незалежність тадержавність, яка визначила сучасний стан нашої держави. Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та пригадати, як ми долали труднощі на шляху до незалежності. Разом ми можемо підтримувати та зберігати пам'ять про великі події та героїчний шлях нашої країни.

     Дякуємо всім, хто вже відвідав виставку  та розділив це свято з нами. Нехай наша Україна буде завжди вільною та міцною.

 

НАШ ПРАПОР – ДУХ ЄДИНОГО НАРОДУ

     Для кожного із нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися. Для нас, українців, це наша рідна Україна. Вона розташована у Центрально-Східній Європі. Її площа становить 603628 квадратних кілометрів.Кожна країна світу має свої символи.  А що означає слово «символ»? Це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле.   У статті 20 Конституції України записано: « Державні символи України це:

                                1)  Державний Прапор України.

                                 2) Державний Герб України.

                                3)  Державний Гімн України.»

     Отже, про перший державний символ України- Прапор – ми сьогодні і говорили..  До нього виявляють пошану, схиляючи голову  чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно. Військові віддають прапорові честь. Напередодні святкування Дня Незалежності нашої держави, за Указом Президента України вже котрий рік поспіль вся країна офіційно вшановує головний державний символ – Прапор України.  Це стяг із двох горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Багато століть відбувалося формування нашого шляхетного та яскравого стягу- священного двоколору. Багато поколінь захисників української землі проливали кров та клали свої голови за цей величний символ.Є популярне тлумачення, відповідно до якого синій колір символізує небо, а жовтий- стиглі пшеничні поля.  Однак існують також інші трактування колірної гами Українського Прапора. Хтось каже, що національний  прапор України- символ двох головних стихій: води і вогню. А з більш релігійної точки зору: синій колір- Божа сила, Небеса, а жовтий- це Віра.

     Для кожної держави прапор- це лице країни. Під цим прапором зустрічають іноземних гостей, приймають присягу військовослужбовці, працюють посольства України, його урочисто піднімають у дні слави та перемог наших олімпійців, а зараз під цим прапором наші бійці виборюють перемогу в ім’я свободи України, йдуть у двобій за справедливість, за чисте небо, за святу правду! За Україну!

     Напередодні Дня прапора для користувачів дошкільного віку , бібліотекарями була проведена акція «Наш прапор -  дух єдиного народу». Дітям розповідали про наші  державні символи і роздали прапорці  які вони з задоволенням вручали перехожим. Кожному з дітей ми також подарували маленький прапорець.

 Пантелеймон Куліш

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819, Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Ніжинського району Чернігівської області, Україна) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.

Сьогодні в нашій бібліотеці , для користувачів 11 класу , був проведений бібліографічний огляд літератури до 250-річчя з дня народження П.Куліша «Особистість, письменник, мислитель»

Читачі прослухали розповідь про творчий шлях письменника та ознайомитись з виданнями , які на даний час є в наявності в

 Чорний жах

Щорічно 2 серпня в світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів. Пам'ятна дата ухвалена на згадку про події 2-3 серпня 1944 року.

Впродовж тривалого часу, нацисти усували ромів як злодіїв, волоцюг, «небажаних, шкідливих елементів суспільства». Спершу нацисти ізолювали виключно маргінальних поодиноких ромів, але згодом все це перетворилося на знищення цілої нації.

Сьогодні лише одиниці знають про 2 серпня та так звану «циганську ніч», що була частиною Голокосту. Тоді в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті «Аушвіц-Біркенау», що біля Освенцима, у газових камерах було вбито близько 3000 ромів. У ту ніч нацисти офіційно закрили «ромське питання», повністю ліквідувавши ромський табір, та поставили остаточну крапку у цій історії.

Саме про всі ці події йшлося сьогодні  під час перегляду документального фільму « Калі траш», що у перекладі з ромської означає «Чорний жах», який був представлений молоді  у нашій бібліотеці. Так називають період в історії ромів за часів Другої світової війни. І саме 2 серпня Україна разом з усім цивілізованим світом вшановує пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.

Сьогодні — час, коли як ніколи, важливо пам’ятати уроки історії та жахливі трагедії минулих поколінь, адже саме вони формують сучасні цінності. Свобода вираження, толерантність та усвідомлення єдності — це те, що людство має винести з цих уроків минулого”.