НА ЇХНЮ ДОЛЮ ВИПАЛА ВІЙНА
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Тридцять
три роки тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням
зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький
кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День вшанування
учасників бойових дій на території інших держав.
Через Афган пройшло 160 тисяч українців, серед яких 3,5 тисячі молодих чоловіків з Миколаївщини. Тисячі юнаків гідно витримали тяжке випробування цієї війни. Там, у далекому Афганістані, воїни проявили найкращі людські якості: мужність, стійкість, благородство. У неймовірно важких умовах бойового життя, далеко від дому, щогодини наражаючись на небезпеку, і часом смертельну, вони зберегли людську гідність, вірність військовій присязі, військовому і людському обов'язку, навчилися дорожити військовою дружбою.
Та багатьом із них ніколи вже не судилося повернутися до рідної хати.. Не повернулися з того пекла 3 360
українських воїнів, з яких 64 сини Миколаївщини. Було поранено більше 8000 чол., а 3 560 осіб
стали інвалідами.
Авганська війна – то трагічна сторінка історії нашого народу.