ТРАГЕДІЯ, ІСТОРІЯ, ПАМ'ЯТЬ.

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою постановила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенціумі. Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу. Трагічне повсякдення 1941-го 1943-го років  віддзеркалюють архівні документи, спогади очевидців.

 

Напередодні пам’ятної дати, з метою просвітницької роботи, ознайомлення учнів з трагічними сторінками історії та з нагоди відзначення  Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту  в бібліотеці  було проведено годину-спогад «Трагедія,історія,пам'ять» ,

 про злочини, скоєні нацистами під час окупації України в роки Другої світової війни , показаний фільм «Голокост. Історія нищення євреїв. Бабин Яр».  Під час проведення виховного заходу  учні   вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Також користувачам було проведено огляд книг про голокост, які є в наявності в бібліотеці: «Місця масових розстрілів і поховань представників національних меншин під час В В війни в Миколаївській області», «Чорна книга»,Мирський Р. «Знамениті євреї України» та інші.

 Трагедія  Бабиного  Яру  та  інші  події  Голокосту,  масові  вбивства,  знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на  багатьох  подіях  історії  України.  Із  шести  мільйонів  європейських  євреїв,  знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона  були  українськими  євреями.

 Символом Голокосту в Україні став розстріл близько ста тисяч людей, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ). Загальна кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чол. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було складовою частиною трагедії Голокосту.

Читачі уважно дивились фільм та слухали розповідь бібліотекаря, після чого брали активну участь в обговоренні фільма і зробили для себе висновки, що ця трагедія не повинна повтортися.