День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.                                                                

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.

У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.

У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про

асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.  Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 

18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися  позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

До цієї дати в бібліотеці створено тематичну викладку літератури «Україна-територія Гідності та Свободи»

 

 

 

                      Толерантність. Це стосується кожного.

Саме під такою назвою було проведено годину спілкування з елементами тренінгу. Члени клуба «Пульс»,  а саме для них проводився захід,     взяли активну участь у тренінгу.

Толерантність — це терпимість, повага та прийняття різноманіття світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Це готовність взаємодіяти з іншими на засадах згоди та порозуміння, не нав'язуючи власні погляди, а визнаючи право інших бути іншими. Толерантність є соціальною цінністю та чеснотою, протилежністю якої є нетерпимість.

Ключові аспекти толерантності

Повага до відмінностей: Це означає приймати та поважати відмінності в культурах, релігіях, світоглядах, способах життя та поведінці інших людей.

Взаємодія на засадах згоди: Толерантність — це не поступливість чи поблажливість, а здатність безконфліктно визнавати право інших на власні переконання і знаходити взаємодію на основі згоди.

Важливість у сучасному світі: В умовах зростання населення та міграційних процесів толерантність є умовою співіснування та запорукою миру та стабільності.

Практичне вираження: Вона проявляється у витримці, самовладанні, делікатності та здатності приймати чужі думки без агресії.

                                                                                  Приклади у різних сферах

Соціальна: Готовність жити поряд з людьми, які мають інші погляди, культурну приналежність або спосіб життя

Філософська: Готовність сприймати особистість, річ чи подію з гідністю, з терпінням та витримкою.

Медична: Здатність організму витримувати певну дозу речовини або фактор навколишнього середовища без шкідливих побічних ефектів.

Андрій Кокотюха

Кокотюха Андрій Анатолійович, народився у місті Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробом та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка.

Перше оповідання опубліковане 1987 року. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», яка, через брак інших зразків прози, отримала в 1995 році нагороду видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість стала називатися «романом», отримала позитивну оцінку від батьків та друзів автора, і широкий негативний розголос у пресі. Завдяки цій публікації А. Кокотюха відразу став одним з відомих сучасних українських письменників.

У 1993 році був одним із засновників Творчої асоціації «500». Працюючи у видавництві «Смолоскип» пакувальником книжок, у період з 1994 по 1999 рік організовав понад сто «гастролей» молодих українських письменників у сімнадцяти регіонах України. Був їх безпосереднім учасником. У 1998 році звільнився з видавництва «Смолоскип» у зв’язку з переходом на іншу роботу, безпосередньо пов’язану з журналістикою. Співпрацю зі «Смолоскипом» не припиняв до 1999 року. Потім видавництво офіційно розірвало стосунки з молодим письменником через публічне прочитання фейлетону про сучасний стан української культури. Видавництво розцінило цей фейлетон як «антиукраїнський».

Від 2000-го року – постійний учасник Всеукраїнського конкурсу романів, сценаріїв та п’єс «Коронація слова». Пробував себе у жанрах горору (роману жахів), кримінальної мелодрами, трилера, комедії, соціального гостросюжетного роману, класичного детективу. Улюблені жанри – трилер та детектив із елементами містики й готики.

Від 1998 року по теперішній час як сценарист співпрацює з Національною студією ім. О. Довженка, українськими продакшн-студіями, провідними українськими телеканалами. В активі – 10 сценаріїв повнометражних стрічок та телесеріалів, доведених до стадії готовності. Частина з них розміщена на сайті «Сценарна майстерня». Спеціалізація – гостросюжетні драми, історичне кіно, пригодницькі та детективні фільми, бойовики.

Літературний критик Софія Філоненко вважає А. Кокотюху батьком «українського готичного детектива.

До ювілейного дня народження в бібліотеці представлена тематично-іллюстрована полиця «Відкрийте для себе Андрія Кокотюху».

 

 

                           Від героїчного минулого до сучасності

 

 Щороку 28 жовтня в Україні відзначають День визволення від нацистських загарбників.

 В бібліотеці  , для членів клубу «Жіноче крило», була проведена година повідомлень «Від героїчного минулого до сучасності». Присутні слухаали пісні тих часів та розповідь бібліотекаря про історію визволення України. Сьогодні ми шануємо українців, які боролися та перемогли нацизм у роки Другої світової війни, дякуємо тим, хто своєю працею наближав розгром ворога та допомагав відбудувати Україну з руїн. Деокупація українських земель під час Другої світової війни завершилася 28 жовтня 1944 року, коли війська вийшли на сучасний західний кордон України. Пам’ятний день встановлений указом Президента України у 2009 році. 

Водночас історики Українського інституту національної пам’яті зазначають, що 28 жовтня радянські війська вийшли на околиці міста Чоп, де боротьба розтягнулася аж до 25 листопада, і лише тоді нацистських окупантів вдалося вигнати з України остаточно. 81 рік тому українці звільнили свої землі від нацистських загарбників. Через 78 років після трагедія, яка торкнулася кожного, росія здійснила повномасштабне вторгнення та розв’язала війну проти суверенної країни. Наше покоління знову стало на захист незалежності та територіальної цілісності України. Історія доводить, що кожен, хто посягне на українську землю, буде знищений. Справжніми героями є ті, хто до останнього боронив свій дім і не боявся дати відсіч ворогу й у другу світову війну, і у сьогоднішній російсько-українській війні.

 Ми пам’ятаємо кожного. Слава героям України!

 

 

 

День української писемності та мови

     Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня. До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.

2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».

12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.  У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

      До цієї дати в бібліотеці створено інформаційну виставку «Українська мова-від букви до слова»

 На виставці презентовано книги про створення нашої мови, словники, довідники, гарні вислови про українську  мову,

ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА ВОЛОДИМИРА ЛИСА До ювілейної дати з дня народження письменника в бібліотеці був проведений захід літературна кав’ярня «Літературна спадщина Володимира Лиса» На заході були присутні учні десятого класу. Їм бібліотекар розповіла біографію письменника, його життєвий шлях Ознайомила користувачів з творами письменника, які є в фонді бібліотеки. Володимира Лиса  називають майстром художнього слова і метром української літератури. Він – професіонал, літератор зі стажем,  чиє ім’я, поза сумнівом, закарбоване на скрижалях української літератури, йде на поклик правди, маючи щастя і талант втілювати в слові долю України. Народився 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани на Волині.  1977 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівенщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівенського музично-драматичного театру, він поєднував журналістську діяльність із письменницькою, створюючи п’єси, радіоп’єси й романи й уже тоді отримуючи схвальні оцінки критиків.  У літературі дебютував як драматург, п’ять його п’єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе  в 1985 році.  Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Відомий також як народний синоптик.  Нагороди письменника:        - Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»)        -  Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001, 2003 роки)        -  Людина року Волинського краю у номінації «Професіонал року» (2004)        - Лауреат Першої Премії І-го Всеукраїнського конкурсу оригінальної радіоп'єси «Відродимо забутий жанр» (2007 року) за п'єсу «Полювання на брата»        -  Лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2007)        - Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008)        - Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2009)        - Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010)        -  Визнано «Митцем року» на «Людина року Волинського краю — 2010».          -  У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових людей Волині під номером 46. @Століття Якова», визнано найкращим романом десятиліття.  Ця книга — про людське життя, як воно є: заплутане, з помилками та поразками, але водночас з якимось глибоким і дуже простим сенсом, це  розповідь про кохання, соціально-психологічна драма і просто захопливий, насичений несподіваними поворотами сюжет, який не може залишити читача байдужим. Володимир Лис - дуже чуттєвий та правдоподібний автор. Він створює історії та долі людей. Людей, які близькі серцю, простих українців, селян. Тим самим зароджує у свого читача зерно любові до України. «Ми пишемо (з Надією Гуменюк) тільки про людей, про їхні почуття, про долю людини на тлі історії. – говорить Володимир Лис. – Я дуже радий, що зараз намітилася тенденція відходу від постмодернізму, у європейській літературі панує неореалізм. Це повернення до людських історій» Його твори сповнені відчайдушних вчинків, дивовижних збігів, знахідок, розчарувань. На тлі реалістичного зображення сільських буднів, свят, військових дій, схеми таких нерівних стосунків виглядають дивно. Проте у творчості Лиса дивують не самі факти, що лягли в основу сюжету, а способи їх подачі.  Події в романах В. Лиса відбуваються переважно в ХХ ст., іноді торкаються ХХІ. Персонажі – зазвичай волиняни, найчастіше    - мешканці села ЗагорянИ, в якому народився атор, але охоплює й міста Луцьк та Київ. Динамічність розгортання сюжетів, чіткі описи дій без надмірного психологізму роблять майже всі твори Лиса потенційно добре відтворюваними в кінематографі.  Книги написані В. Лисом: 1.  Лис, В.С. В'язні зеленої 2.  Лис, В.С. Графиня 3.  Лис, В.С. Діва Млинища 4.  Лис, В.С. І прибуде суддя 5.  Лис, В.С. Із сонцем за плечима. Поліська мудрість 6.  Лис,, В.С. Іван і Чорна Пантера. 7.  Лис, В.С. Камінь посеред саду 8.  Лис, В.С. Країна гіркої 9.  Лис, В.С. Маска : 10. Лис, В.С. Місяць, обмитий дощем 11. Лис, В.С. Обітниця 12. Лис, В.С. Острів Сильвестра 13. Лис, В.  Романа 14. Лис, В.  Соло для Соломії 15. Лис, В.С. Стара холера 16. Лис, В.С. Століття Якова 17. Лис , В.С. Там за порогом       Начало формы Конец формы

 

 

 Вас запрошує бібліотека

До дня бібліотек було проведено День відкритих дверей. Завчасно в групі села було написано рекламне оголошення.

🍂📚До Всеукраїнського дня бібліотек – День відкритих дверей!

✨Дорогі друзі!

Рибаківська бібліотека запрошує всіх охочих завітати до нас 30 вересня у рамках " Дня відкритих дверей"

На вас чекає:

✅ знайомство з новими книгами ;

✅ екскурсії бібліотекою;

✅ виставки літератури та тематичні полиці;

✅ затишна атмосфера для читання та відпочинку

 Відкрийте для себе світ книги разом із нами!

Бібліотека – це простір знань, ідей та живого спілкування.

💙💛 Чекаємо на вас !

Бажаючі могли спробувати себе в ролі бібліотекаря. Також була проведена екскурсія