Жіноче свято і весна

      Від середини XIX століття, в різних країнах світу почали мітингувати жінки. Саме ці страйки стали передумовою для створення Міжнародного жіночого дня. 8 березня 1857 року працівниці фабрик у Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, відстоюючи свої права. Вони вимагали отримувати рівну оплату праці з чоловіками, знизити робочий день до 10 годин (тоді вони працювати 16 годин). Активістки також привернули увагу суспільства до питань можливості голосувати, покращення умов праці та отримання жінками освіти. Вже зовсім скоро по всьому світу почали з'являтися жіночі профспілки.Пройшло понад 50 років і 28 лютого 1908 року знову у Нью-Йорку відбувся ще один мітинг робітниць. Тоді на вулиці вийшло понад 15 тисяч жінок. Через два роки вже у Копенгагені відбулася друга Міжнародна конференція жінок, які працюють (Second International Conference of Working Women). Цікаво, що попри поширену тезу про те, що Міжнародний жіночий день був створений діячкою німецького і міжнародного робітничого руху Кларою Цеткін, насправді ідея належить німецькій політикині та борчині за права жінок Луїзі Зіц.

В соціалістичних країнах ця ідея була підтримана практично відразу, але спочатку свято припадало на кінець лютого. Лише 1975 року в ООН офіційно перенесли дату святкування Міжнародного жіночого дня або Дня боротьби за права жінок саме на 8 березня. Тоді ж державам запропонували внести цей день до календаря своїх свят, відповідно до їхніх звичаїв і традицій.

     В Україні, яка на той час входила до складу Російської імперії, Міжнародний жіночий день вперше відсвяткували 1917 року. Тоді відбувся протестний мітинг, у якому взяли участь жінки з різних куточків імперії, зокрема українки. Через чотири дні після мітингу російський цар Микола II зрікся престолу та тимчасовий уряд відразу надав жінкам право голосу. Це було потрібно для того, щоб отримати більше підтримки.

      1921 року Міжнародний жіночий день був визнаний комуністичною владою як свято, що підкреслює роль жінок у революції. Тоді ж дівчата отримали право на освіту, можливість працювати і отримувати дохід. Все змінилося після Голодомору і масових репресій. Радянська влада поступово заборонила право на аборти та ускладнила розлучення, почала наголошувати на важливості материнства. Від 1966 року 8 Березня стало офіційним вихідним днем. Вважається, що саме перенесення святкування з публічного простору у коло родини і змінило на території сучасної України головні тези щодо Міжнародного жіночого дня. Воно почало асоціюватися зі святом краси, жіноцтва та весни.

     За словами докторки політичних наук, директорки ГО "Гендерний центр Волинської області" Оксани Ярош, те, що так багато людей в Україні асоціюють 8 Березня лише із більшовицьким періодом, означає, що радянська пропаганда була вкрай ефективною. Також вона звертає увагу, що цей день чудово підходить для того, щоб голосно заявити про права, можливості та дискримінацію жінок. До речі, в Україні від кінця 2000 років майже щороку 8 Березня проходять Марші жінок. Щороку обирається актуальна тема і поступово вони стають масовими.

     Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаючись у зелень, квітнуть дерева. І не дивно, що саме на початку цієї прекрасної пори, коли все пробуджується, оживає, набирає сили, жінок всього світу вітають з чудовим святом 8-го Березня.

     7 березня в бібліотеці до Міжнародного дня прав жінок і Миру було проведено святкове засідання клубу «Жіноче крило». Літературно-музичне свято мало мелодійну назву «Жіноче свято і весна несуть з собою дні погожі».

     Мета: Створення умов для розвитку здорової особистості. Виховання поваги до жінки, матері. Бажання подарувати гарний настрій.